Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, третя особа - відділ реєстрації та міграції фізичних осіб Овідіопрольського РВ УМВС України в Одеській області, про визнання угоди недійсною, визнання права власності, зняття з реєстрації та виселення за касаційною скаргою ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_5 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 3 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 8 серпня 2007 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом до до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок АДРЕСА_1, придбаний під час перебування у шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7, який загинув 6 серпня 2006 року.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 змінила свої вимоги. Просила визнати недійсним договір дарування вказаного будинку, укладений 13 січня 2003 року між нею та ОСОБА_7

Позивачка зазначала, що 10 липня 2002 року за договором купівлі-продажу вона придбала будинок АДРЕСА_1, за кошти, що взяла в борг у ОСОБА_8

З листопада 2002 року разом з нею в будинку став проживати ОСОБА_7

За проханням останнього з метою надання можливості його матері ОСОБА_2, яка була громадянкою Молдови, переїхати в Україну 13 січня 2003 року вона уклала з ОСОБА_7 договір дарування будинку, після чого ОСОБА_2 переїхала в Україну, зареєструвалась в цьому будинку та отримала реєстраційні документи на тимчасове помешкання на території України.

Посилаючись на те, що договір дарування було укладено без наміру створити юридичні наслідки, позивачка просила визнати його недійсним та визнати за нею право власності на спірний будинок.

Крім того, ОСОБА_1 просила усунути перешкоди у здійсненні нею права власності шляхом зняття з реєстрації та виселення із будинку ОСОБА_2 та її неповнолітньої онуки ОСОБА_3, яка також була зареєстрована у будинку, без надання іншого житла.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 3 липня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 8 серпня 2007 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування будинку АДРЕСА_1, укладений 13 січня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 Зобов'язано відділ міграції та реєстрації фізичних осіб Овідіопольського РВ УМВС України в Одеській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1 та виселено зазначених осіб з цього будинку без надання іншого житла. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить ухвалені у справі рішення скасувати й ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 договору дарування будинку від 13 січня 2003 року, суд у порушення вимог ст. ст. 10, 212, 213, 214 ЦПК України, всебічно і повно не зясував обставини справи, не перевірив пояснення ОСОБА_2 щодо пропуску позивачкою позовної давності без поважних причин, не встановив, коли були порушені права позивачки та з якого часу слід рахувати строк позовної давності.

Постановлене у справі рішення не відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, оскільки не містить висновків суду щодо причин пропуску позивачкою строку позовної давності та мотивів, з яких суд дійшов висновку щодо причин пропуску позивачкою цього строку.

Апеляційний суд, у порушення вимог ст. 303 ЦПК України, також належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги в цій частині, хоча такі доводи заслуговують на увагу.

З огляду на викладене ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі її представника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 3 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 8 серпня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.