У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В.,
Перепічая В.С., Пшонки М.П.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління до ОСОБА_1, приватного підприємства "Січ-2000" (далі - ПП "Січ-2000) про стягнення боргу за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11 березня 2008 року,
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2006 року ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління звернулось до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 жовтня 2003 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 520 на суму 45 тис. грн. строком на 24 місяці до 28 жовтня 2005 року. За користуванням кредитом було встановлено плату в розмірі 22 % річних. 28 жовтня 2003 року між філією Запорізьким обласним управлінням ВАТ "Державний ощадний банк України" та ПП "Січ-2000" було підписано договір поруки № 1, на підставі якого ПП "Січ-2000" зобов'язалось виступати поручителем ОСОБА_1 за кредитним договором № 520 від 28 жовтня 2003 року та нести солідарну відповідальність із позичальником за виконання зобов'язань. У забезпечення виконання зобов'язань за договором було укладено договір застави від 28 жовтня 2003 року, за яким ПП "Січ-2000" передало в заставу майбутній урожай 2003 року соняшнику в 135 га, вартість якого становила 136 297 грн.
Посилаючись на те, що станом на 1 жовтня 2006 року в позичальника існує заборгованість перед банком у сумі 67 486 грн. 14 коп., просив суд стягнути цю суму солідарно з відповідачів.
У процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути солідарно з відповідачів 43 500 грн. заборгованості за кредитом, 19 030 грн. 57 коп. несплачених відсотків за кредитом, 8 263 грн. 82 коп. пеню за несвоєчасне погашення кредиту, 2 683 грн. 88 коп. пеню за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, а всього 73 478 грн. 27 коп.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11 березня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судові рішення не відповідають цим вимогам.
Вирішуючи спір, суд цих вимог закону не врахував і відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що позивач не надав оригіналів документів: кредитного договору, договору застави, договору поруки, протоколу засідання кредитного комітету, касових документів, які б свідчили про отримання відповідачем ОСОБА_1 кредиту.
При цьому суд не дав оцінки копіям доказів про видачу кредиту (а.с. 14), розрахунку за кредитом (а.с. 16-18), листу (а.с. 48) про те, що докази отримання кредиту ОСОБА_1 в Оріхівському відділенні № 3011 ВАТ "Державний ощадний банк України" знаходяться в Оріхівському РВ УМВС України в Запорізькій області, і залишив без задоволення клопотання представника
відповідача (а.с. 53) про витребування оригіналів документів на підтвердження отримання ОСОБА_1 кредиту.
Суд не перевірив доводів представника позивача про те, що договір було укладено, він виконувався, у тому числі й ОСОБА_1, оригінали документів вилучено працівниками міліції. У відповідача пояснень із цих питань суд не отримав. Залишився не перевіреним протокол виїмки банківських документів щодо правовідносин із ОСОБА_1 від 10 червня 2005 року.
Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив без змін його рішення.
З урахуванням наведеного судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління задовольнити частково.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 26 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11 березня 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
Н.П. Лященко В.С. Перепічай Ю.В. Прокопчук М.П. Пшонка