826/8054/16 Про визнання бездіяльності міської митниці ДФС протиправною та зобов'язання вчинити дії - 14.09.2017 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Вітаміни" до Київської міської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Вітаміни" звернулося з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача з неповернення надміру (помилково) сплачених сум за митною декларацією № 100260002/2014/170361; зобов'язати облікувати у інформаційних системах вищезазначену суму митних платежів у розмірі 118014,67 грн., сплачену за митною декларацією № 100260002/2014/170361 як помилково та надміру сплачену; зобов'язати відповідача вжити заходи, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146 "Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної фіскальної служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань" (z1679-15) у строки, передбачені зазначеним Наказом, для повернення вищезазначеної суми надмірно сплачених сум грошових зобов'язань за митною декларацією від 25 червня 2014 року № 100260002/2014/170361 у розмірі 118014,67 грн., на поточний рахунок ПАТ "Вітаміни" № 26004439255 в AT "Райффайзен Банк Аваль" м.Київ, МФО 380805.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про протиправну відмову відповідача у поверненні надмірно сплачених коштів, оскільки в судовому порядку встановлено неправомірність рішення митного органу, які зумовили їх сплату.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправною відмову Київської міської митниці ДФС у поверненні Публічному акціонерному товариству "Вітаміни" суми надмірно сплаченого мита у розмірі 118014,67 грн.; зобов'язано відповідача підготувати та надати до відповідного органу державної казначейської служби для виконання висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Вітаміни" (ідентифікаційний код 00480968) з бюджету суми надміру сплаченого мита у розмірі 118014,67 грн.; в решті позову відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог мотивовані тим, що митний орган в порушення вимог ст. 43 Податкового кодексу України та Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (z1097-07) , не виконав обов'язку щодо належного розгляду заяви позивача про повернення з бюджету помилково та/або надмірно сплачених коштів та безпідставно відмовив у наданні висновку про повернення цих коштів.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Київська міська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "Вітаміни" у повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про самостійне визначення та сплату митних платежів при митному оформлені товару, узгодженість позивачем грошового зобов'язання та відсутність підстав для визнання коштів надмірно сплаченими. Крім того, вказує, що суд не може втручатися в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та підміняти собою митні органи.

Публічне акціонерне товариство "Вітаміни" у поданих запереченнях просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 28 травня 2014 року Публічним акціонерним товариством "Вітаміни" разом з вантажною митною декларацією від 28 травня 2015 року № 100260002/2014/169971 подано до митного органу для митного оформлення товар - медичний препарат "Табекс" в таблетках (зареєстрований в Україні в якості лікарського засобу, реєстраційне посвідчення UА/2537/01/01), задекларований за кодом УКТЗЕД 30044000000 зі ставкою мита 0%.

16 квітня 2014 року Київською міжрегіональною митницею Міндоходів, правонаступником якої є Київська міська митниця ДФС, прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-100000003-0075-2014, відповідно до якого поданий позивачем до митного оформлення товар класифіковано за кодом 2106909200, та 19 квітня 2014 року прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 100260002/2014/00051.

25 червня 2014 року декларантом подано до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів нову вантажну митну декларацію за №100260002/2014/170361, заповнену з урахуванням коду товару, визначеного митним органом, та сплачено мито у розмірі 118014,67 грн., що становить 8% від суми заявленої митної вартості імпортованого товару.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2014 року у справі № 826/10127/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Вітаміни" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та ГУ Державного казначейства України у м.Києві про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформлені товарів та рішення про визначення коду товару, відшкодування шкоди у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2014 року та прийнято нову постанову, якою позов ПАТ "Вітаміни" задоволено частково; визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 19 червня 2014 року № 100260002/2014/00051 та рішення відділу УМВКТ та ЗР ЗЕД про визначення коду товару від 16 червня 2014 року № КГ 100000003-0075-2014.

07 квітня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Вітаміни" звернулося до Київської міської митниці ДФС із заявою за № 456/01, в якій заявник просив підготувати висновок про повернення надміру сплачених коштів з бюджету та подати його для виконання органу Державної казначейської служби для перерахування на поточний рахунок ПАТ "Вітаміни" надмірно сплачених сум грошових зобов'язань за митною декларацією від 25 червня 2014 року № 10260002/2014/170361 у розмірі 118014,67 грн.

Київською міською митницею ДФС листом від 27 квітня 2016 року № 2997/10/26-70-19-01 повідомлено позивача про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки при скасуванні рішення про визначення коду товару судом не визначено, що внаслідок скасування такого рішення виникли надмірно сплачені кошти, які в свою чергу підлягають поверненню з Державного бюджету України.

27 квітня 2016 року позивач повторно звернувся до митного органу з письмовою заявою за № 519/01 про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань у розмірі 118014,67 грн., яка відповідачем відхилена листом від 29 квітня 2016 року № 3054/10/26-70-19-01 з посиланням на надання відповіді на поставлені питання листом від 27 квітня 2016 року № 2997/10/26-70-19-01.

Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України (2755-17) . Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (z1097-07) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (z1097-07) (далі - Порядок № 618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.п.2, 3 розділу ІІІ Порядку № 618 (z1097-07) ).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (п.п.4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618 (z1097-07) ).

Відповідно до п.7 розділу III Порядку № 618 (z1097-07) висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно п.11 розділу III Порядку № 618 (z1097-07) за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Відповідно до п.п.43.1 - 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявою № 519/01, до якої додав копії всіх необхідних документів, а саме: копію постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі № 826/10127/14; копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року; копію митної декларації (первинної та другої); копію платіжного доручення.

Проте, митним органом за результатами отриманої заяви позивача не було вжито заходів та вчинено дій, визначених Порядком № 618 (z1097-07) , як то проведення перевірки, встановлення факту відсутності надмірної сплати податку, встановлення факту оформлення заяви за встановленими порядком і формою, тобто митницею не виконано процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеним вище Порядком, а тому наявні підстави для зобов'язання останньої їх вчинити.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених зокрема у постановах від 15 квітня 2014 року у справі № 21-29а14, від 12 листопада 2014 року у справах № 21-268а14, 21-391а14, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-338а14, від 24 березня 2015 року у справі № 21-3а15, від 12 травня 2015 року у справі № 21-161а15, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому затвердженим наказом Міндоходів України та Мінфіну України від 30 грудня 2013 року № 882/1188 (z0146-14) Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та Порядком № 618 (z1097-07) , на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

У листі від 27 квітня 2016 року № 2997/10/26-70-19-01 митницею не зазначає про наявність недоліків в документах, поданих позивачем у якості додатків до заяви, лист митниці не містить викладення обставин відмови у складанні висновку про повернення коштів, окрім посилань на ту обставину, що питання повернення коштів не було предметом розгляду у справі № 826/5296/14.

За вказаними обставинами, з урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом України зокрема у постановах від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 (826/4418/14), від 03 листопада 2015 року у справах №№ 21-2220а15 (808/2503/14), 21-422а15 (826/1661/14), від 03 лютого 2016 року у справі № 21-4107а15 (826/72/15), колегія суддів вважає правильними рішення судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, зобов'язання митного органу підготувати за заявою Публічного акціонерного товариства "Вітаміни" висновок про повернення з Державного бюджету України суми надміру сплаченого мита.

Щодо відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача облікувати в інформаційних системах суми сплаченого ПАТ "Вітаміни" мита у розмірі 118014,67 грн. як надмірно сплаченого, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із відсутності підстав для їх задоволення. В цій частині рішення не оскаржуються, і, з урахуванням встановлених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України меж перегляду судом касаційної інстанції, не переглядаються.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.