809/4150/15 Про визнання протиправною та скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт із будівництва індивідуального житлового будинку та господарських будівель - 14.09.2017 Прийняття

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області (далі - Інспекція), треті особи: відділ містобудування та архітектури Калуської РДА, ОСОБА_3, в якому просила визнати протиправною та скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт ОСОБА_3 із будівництва індивідуального житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1, зареєстрованого Інспекцією 24 жовтня 2012 року за № ІФ 06212199899 в єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове - про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення цього суду скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що порушення будівельних норм під час будівництва є підставою для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_3 просила залишити таку без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги відповідно до ст. 220 КАС України.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 08 квітня 1994 року.

Власником суміжної земельної ділянки є ОСОБА_3, що підтверджується договором дарування земельної ділянки у власність від 01 червня 2012 року № 498, державним актом на право власності на земельну ділянку від 16 листопада 2006 року.

08 жовтня 2012 року ОСОБА_3 звернулась із заявою та доданими до неї відповідними додатками до начальника відділу містобудування та архітектури Калуської РДА про видачу будівельного паспорта щодо забудови земельної ділянки. 09 жовтня 2012 року начальником відділу містобудування та архітектури Калуської РДА ОСОБА_3 видано будівельний паспорт № НОМЕР_1 на будівництво індивідуального житлового та господарських будівель по АДРЕСА_1.

Додатком 1 до вказаного будівельного паспорта "Вимоги до забудови земельної ділянки" встановлено, зокрема, що мінімально допустимі відстані від об'єкта, який проектується до меж земельної ділянки становить 1,6 м та мінімально допустима відстань від об'єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд - 8 м.

На підставі будівельного паспорта за заявою ОСОБА_3 22 жовтня 2012 року Інспекція зареєструвала повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ІФ 06212199899.

З січня 2015 року позивач неодноразово зверталась із заявами до Інспекції стосовно законності будівництва житлового будинку, яке здійснюється ОСОБА_3

Працівниками Інспекції проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил господарської будівлі, якою встановлено, що у будівельному паспорті ОСОБА_3, виданому відділом містобудування та архітектури Калуської РДА 09 жовтня 2012 року № НОМЕР_1, відстані між господарськими будівлями становлять 1,6 м, а повинна становити 8 м, чим порушено вимоги ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Відповідач письмово повідомив позивача про виявлені порушення листом від 08 вересня 2015 року.

Також судами установлено, що господарська споруда (гараж) ОСОБА_3 в порушення ДБН розміщена на відстані 1,6 м. від зведеної позивачкою літньої кухні. Водночас, житловий будинок зводиться без порушень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Інспекція зареєструвала повідомлення про початок виконання будівельних робіт за № ІФ 06212199899 на підставі будівельного паспорта № НОМЕР_1 від 09 жовтня 2012 року, який виданий ОСОБА_3 з грубим порушенням державних будівельних норм, стандартів і правил, що встановлено відповідачем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності передбачених законодавством підстав для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання робіт ОСОБА_3

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до змісту п. 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (466-2011-п) (далі - Порядок № 466), у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату подання повідомлення інформація, яка зазначалася в ньому, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у повідомленні), наведених у повідомленні, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію повідомлення за рішенням суду про скасування реєстрації повідомлення, що набрало законної сили.

Зважаючи на відсутність подання ОСОБА_3 недостовірних відомостей, беручи до уваги здійснення вказаною особою будівництва на відведеній для цього земельній ділянці та на підставі затвердженого будівельного паспорта, суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову та скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Крім того, суд бере до уваги те, що Додатком 1 до будівельного паспорта № НОМЕР_1 "Вимоги до забудови земельної ділянки" встановлено, зокрема, що мінімально допустимі відстані від об'єкта, який проектується до меж земельної ділянки становить 1,6 м та мінімально допустима відстань від об'єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд - 8 м. Тобто, у будівельному паспорті чітко зафіксовано необхідність дотримання під час будівництва відстані 8 м від об'єкта, який проектується, до існуючих будинків та споруд (будівель позивача), чого ОСОБА_3 не виконано.

Таким чином, не зважаючи на порушення ОСОБА_3 вимог містобудівного законодавства, суд зазначає про відсутність підстав вважати будівництво нею будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 самочинним у розумінні викладених вище положень норм чинного законодавства України.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, у випадку здійснення ОСОБА_3 будівельних робіт, які не відповідають вимогам будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, законодавством передбачено заходи відповідного реагування з боку Інспекції, спрямовані на усунення виявлених порушень.

Водночас, суд звертає увагу на помилковість посилання суду апеляційної інстанції на рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (v007p710-09) у цьому випадку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції прийняв обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.