Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Горбатюка С. А., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Сумської митниці ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року,

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (далі - ТОВ "Сумитеплоенерго") звернулось до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення № КТ-805000010-0009-2016 від 06 вересня 2016 року про визначення коду товару.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 06 вересня 2016 року посадовою особою відділу митного посту "Центральний" Сумської митниці ДФС прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-805000010-0009-2016, відповідно до якого зазначений у митній декларації № 805130000/2016/010370 від 08 серпня 2016 року товар, а саме: "Вугілля кам'яне битуміозне, марки "ТМСШ" - 1176300 кг граничний вихід летучих речовин (в перерахунку на суху беззольну основу) більше 14 %; фактичний показник нижньої теплоти згорання на робоче становище Qr (ir) - 6160 ккал/кг, зольність - 17,5 %; волога - 8,4 %; сіра - 0,35 %. Фракція 0-50 мм. ГОСТ 51586 - 2000", заявлений за кодом товару 27011290000, класифіковано органом доходів і зборів за товарним кодом 2701110000.

Вважаючи, що відділом митного посту Сумської митниці ДФС помилково класифіковано товар, оскільки правильність визначення позивачем коду товару підтверджується експортною декларацією митних органів Російської Федерації та інвойсом № 2-01/08-ST від 01 серпня 2016 року, ТОВ "Сумитеплоенерго" звернулось до суду з вимогою про скасування рішення № КТ-805000010-0009-2016 від 06 вересня 2016 року про визначення коду товару.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці ДФС № КТ-805000010-0009-2016 від 06 вересня 2016 року про визначення коду товару.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь позивача судовий збір в сумі 1378,00 гривень.

У своїй касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В свою чергу, позивач у своєму запереченні вказує на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до контракту купівлі-продажу товарів № 1803-SN/ST від 18 березня 2015 року, укладеного між ТОВ "Сумитеплоенерго" та компанією "Sonic Business LLP" (Англія, Уельс), останній зобов'язався передати у власність позивачу на умовах згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010 року, вугілля, яке класифікується в товарних категоріях 2701110000, 2701129000, 2701190000.

На виконання вищевказаного зовнішньоекономічного договору 08 серпня 2016 року з Російської Федерації через Сумську митницю ДФС ввезено на митну територію України на адресу ТОВ "Сумитеплоенерго" товар, а саме: "Вугілля кам'яне битуміозне, марки "ТМСШ" - 1176300 кг граничний вихід летучих речовин (в перерахунку на суху беззольну основу) більше 14 %; фактичний показник нижньої теплоти згорання на робоче становище Qr (ir) - 6160 ккал/кг, зольність - 17,5 %; волога - 8,4 %; сіра - 0,35 %. Фракція 0-50 мм. ГОСТ 51586 - 2000".

З метою здійснення митного оформлення товару ввезеного на територію України, 08 серпня 2016 року ТОВ "Сумитеплоенерго" подано до митного посту "Центральний" Сумської митниці ДФС вантажну митну декларацію № 805130000/2016/010370 та товаросупровідні документи, зокрема, специфікацію № 4 від 14 липня 2016 року до контракту № 1803-SN/ST від 18 березня 2015 року, декларацію про походження товару, інвойс № 2-01/08-ST від 01 серпня 2016 року.

Відповідно до митної декларації даний товар експортувався з Російської Федерації на територію України за кодом УКТ ЗЕД 27011290000.

Під час проведення митного оформлення товару за вищевказаною митною декларацією, АСАУР зґенеровано профіль ризику 905-3 "взяття проб (зразків товарів для проведення досліджень (аналізу експертизи) з метою встановлення характеристик, визначених для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД)", внаслідок чого контролюючим органом складено акт про взяття проб (зразків) товарів від 08 серпня 2016 року та ініційовано направлення запиту у відділ митного посту для визначення коду товару згідно із українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до висновку № 142008800-0748 від 01 вересня 2016 року, складеного Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС, проба вугілля, яка відібрана 08 серпня 2016 року по визначеному вмісту летких речовин в перерахунку на суху безмінеральну основу відноситься до антрациту.

На підставі вищезазначеного висновку Сумською митницею ДФС прийнято рішення № КТ-805000010-0009-2016 від 06 вересня 2016 року про визначення коду товару, згідно з яким код товару - вугілля чорного кольору у вигляді порошку та шматків неправильної форми масою 1176300 кг - відносить до антрациту та визначено за товарним кодом 2701110000.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що органом доходів і зборів не забезпечено належне виконання митних формальностей щодо ідентифікації та лабораторних досліджень товарів при спрацюванні відповідного профілю ризику автоматичної системи аналізу та управління ризиками, а також не підтверджено належними та допустимим доказами правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Зазначена позиція була підтримана і Харківським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17) ) митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про товари, в т.ч. код товару згідно із УКТ ЗЕД.

Відповідно до статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 650 від 30 травня 2012 року (z1085-12) , якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціальних знаннях з різних галузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).

Залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) здійснюється у разі:

- виникнення необхідності ідентифікації або лабораторної перевірки характеристик товарів, визначальних для їх класифікації;

- виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕТ вирішення яких потребує експертних досліджень.

З аналізу цих норм слідує, що код товару по УКТ ЗЕД визначається декларантом або митним органом при здійсненні митного контролю у випадку встановлення декларантом неправильного коду.

Пунктом 3 розділу І Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлено, що класифікація товару - це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про митний тариф України" (584-18) (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 МК України, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення. У свою чергу, під контролем правильності класифікації товарів розуміється перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Група 27 УКТ ЗЕД включає палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні. У товарній підпозиції 2701 12 термін "вугілля бітумінозне" означає вугілля з граничним вмістом летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) більш як 14 % і з граничною теплотою згоряння (у перерахунку на вологу безмінеральну основу) не менш як 5833 ккал/кг.

У товарній підпозиції 2701 11 термін "антрацит" означає вугілля з граничним вмістом летких речовин (у перерахунку на суху безмінеральну основу) не більш як 14 %, ставка мита - 0 %.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення про визначення коду товару прийнято на підставі висновку №142008800-0748 від 01 вересня 2016 року Харківського відділу з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України.

Так, за результатами проведеного дослідження у вищенаведеному висновку вказано: визначений вміст вологи (Wa) у пробі становить 1,9% +/- 0,3%; визначений вміст золи (Аа) у пробі становить 13,9% +/-; визначений вміст летких речовин в перерахунку на суху без мінеральну основу у пробі (V шах) становить 13,2%+/-0,2%.

Визначені, в межах обраних методів дослідження, показники проби характерні для вугілля. По визначеному вмісту летких речовин в перерахунку на суху без мінеральну основу дана проба вугілля відноситься до антрациту.

Визначення виду (походження) вугілля, кількісного вмісту вуглецю та сірки, а також граничної теплоти згоряння проб на даний час не проводяться у зв'язку з відсутністю необхідного обладнання.

Отже, Харківського відділу з питань експертизи та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС України висновок №142008800-0748 від 01 вересня 2016 року ґрунтується на аналізі лише одного показника, а саме вмісту летких речовин, натомість згідно з пунктом 2 приміток до товарних позицій групи 27 УКТ ЗЕД Закону України "Про Митний тариф України" (584-18) , для віднесення (або невіднесення) вугілля до категорії бітумінозного необхідно визначити обов'язково і граничну теплоту згоряння (у перерахунку на вологу без мінеральну основу), що не було зроблено відповідачем.

Окрім того, згідно з пунктом 6.1 ДСТУ 4083-2012 "Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях" для класифікації вугілля необхідно визначити такі основні показники: вихід летких речовин на сухий беззольний стан палива; зольність на сухий стан палива; загальна сірка на сухий стан палива; вища теплота згорання на сухий беззольний стан палива; температура плавкості золи; нижча теплота згорання на робочий стан палива.

Проте, у висновку № 142008800-0748 від 01 вересня 2016 року вказано про відсутність необхідного обладнання для визначення виду (походження) вугілля, кількісного вмісту вуглецю та сірки, а також граничної теплоти згоряння проб.

За змістом статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону. Взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки.

Взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем, посадовими особами інших державних органів, а також декларантами або уповноваженими ними особами здійснюється спільно з посадовими особами відповідного органу доходів і зборів. Декларанти або уповноважені ними особи мають право бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами органу доходів і зборів та інших державних органів (ч. 6, 7 ст. 356 МК України).

Проби (зразки) товарів, крім великогабаритних і технічно складних (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), беруться в мінімальній кількості у двох примірниках (досліджуваний та контрольний), кожен з яких є достатнім для проведення дослідження (ч.13 ст. 356 МК України).

Про взяття проб (зразків) товарів складається акт за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 17 ст. 356 МК України).

За такого правового врегулювання колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про порушення органом доходів і зборів вимог частини тринадцятої статті 356 МК України, оскільки матеріалами справи підтверджується відібрання лише одного зразку товару та відсутність контрольного зразка, чим унеможливлено проведення повторної експертизи для визначення коду товару.

Так, пункт 18 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України передбачає, що у разі вирішення складного випадку класифікації товару відділ митного посту не може самостійно здійснити класифікацію товару через його складність, він має право підготувати запит щодо класифікації товару згідно із УКТ ЗЕД до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що при наявності висновку від 01 вересня 2016 року №142008800-0748, в якому вказано про недослідження кількісного вмісту вуглецю, сірки, граничної теплоти згоряння проб у зв'язку з відсутністю необхідного обладнання, а також, враховуючи, що відповідачем не було відібрано контрольний примірник проби товару, прийняття Сумською митницею ДФС рішення щодо зміни коду товару з "вугілля бітумінозне" на "антрацит", ввезеного позивачем за митною декларацією № 805130000/2016/010370 від 08 серпня 2016 року, є безпідставним.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями - 220-1, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.