Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області, про визнання незаконним та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - атестаційна комісія ГУ НП в Київській області), Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУ НП в Київській області) про визнання незаконним і скасування рішення атестаційної комісії від 14 грудня 2015 року; визнання незаконним та скасування наказу ГУ НП в Київській області від 2 лютого 2016 року № 37 о/с в частині звільнення через службову невідповідність; поновлення на посаді заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення відділу поліції зони Чорнобильської АЕС ГУ НП в Київській області; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вважав незаконним звільнення з підстав службової невідповідності, оскільки за результатами перевірки із службової підготовки у 2014-2015 роках він отримав оцінку "задовільно", окрім того за період служби до нього не застосовувались дисциплінарні стягнення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 серпня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 серпня 2016 року скасовано, позов ОСОБА_4 задоволено повністю.

У касаційній скарзі ГУ НП в Київській області, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати його судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції, як законну й обґрунтовану. Скаргу мотивує тим, що рішення про проведення атестації позивача зумовлено прийняттям 17 листопада 2015 року Міністерством внутрішніх справ України наказу № 1456, яким затверджено Інструкцію про атестування поліцейських (далі - Інструкція № 1456). Вважає, що атестаційна комісія, як колегіальний орган, на підставі всебічного розгляду всіх наявних у комісії матеріалів та на підставі аналізу наданих позивачем відповідей, дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність його звільнення.

Від позивача надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

За правилами частини другої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 проходить службу в органах внутрішніх справ з 20 листопада 1999 року.

Згідно з наказом ГУ НП в Київській області від 7 листопада 2015 року № 1 о/с позивача призначено начальником слідчого відділення відділу поліції зони Чорнобильської АЕС.

Протягом листопада-грудня 2015 року позивач проходив тестування атестаційною комісією ГУ НП в Київській області, за результатами якої комісія прийняла рішення про те, що ОСОБА_4 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом ГУ НП в Київській області від 2 лютого 2016 року № 37 о/с ОСОБА_4 звільнено із служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за статтею 77, пункт 1, підпункт 5 (через службову невідповідність).

Підставою для звільнення в наказі зазначено атестаційний лист, складений атестаційною комісією ГУ ПН в Київській області від 14 грудня 2015 року, згідно з яким позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відмовляючи у задоволенні суду, окружний суд вважав, що результати атестації позивача свідчать про низький та недостатній рівень знань законодавчої бази, незадовільні здібності та навички, тому рішення атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення зі служби відповідає вимогам закону, а також Інструкції № 1456.

Приймаючи протилежне рішення та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що пункт 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) не передбачає проведення переатестування працівників міліції, які прийняті на службу до національної поліції відповідно до цього Закону. Крім того, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені Законом України "Про національну поліцію" (580-19) . Відповідачем наявність таких підстав щодо позивача не доведено.

Такі висновки апеляційного суду є обґрунтованими, виходячи з наступного.

2 липня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України № 580-VIII "Про Національну поліцію" (580-19) (далі - Закон № 580-VIII (580-19) ), який набрав чинності 7 листопада 2015 року.

Згідно з пунктом 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII (580-19) працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до пункту 12 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII (580-19) працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань за переліком.

За приписами частини першої та другої статті 57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, через службову невідповідність.

Судами встановлено, що відповідно до пунктів 9, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (580-19) , на підставі заяви ОСОБА_4, наказом ГУ НП в Київській області від 7 листопада 2015 року № 1 о/с "По особовому складу" позивача в порядку переатестування призначено з 7 листопада 2015 року на посаду заступника начальника відділу - начальника слідчого відділення відділу поліції зони Чорнобильської АЕС, присвоївши йому спеціальне звання підполковник поліції.

14 грудня 2015 року атестаційною комісією ГУ НП в Київській області проведено атестацію позивача, під час якої він отримав 23 бали із 60 можливих з тестування на загальні навички, і 28 балів із 60 можливих з професійного тестування.

За результатами атестації комісія дійшла висновку, що ОСОБА_4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Разом з тим, як правильно зазначив апеляційний суд, позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VIII (580-19) , шляхом видання наказу про призначення за його згодою, з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції, з чого слідує, що питання про його відповідність вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання наказу про прийняття на службу до Нацполіції.

Крім того, відповідно до атестаційного листа від 14 грудня 2015 року атестація позивача проводилася за відсутності посилання на будь-яку з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у частині другій статті 57 Закону № 580-VIII, що суперечить вимогам цього закону. Таких обставин не встановили й суди у справі.

Матеріали справи не свідчать про те, що позивач вчинив дії, які б могли були підставою для його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Крім того, атестаційний лист не містить негативної інформації стосовно позивача, дисциплінарні стягнення за період проходження служби до нього не застосовувались, за результатами попереднього атестування позивач займаній посаді відповідає.

За висновком прямого керівника позивача - заступника начальника ГУ НП в Київській області полковника поліції Драней І.М., що також міститься в атестаційному листі, позивач займаній посаді відповідає.

Апеляційним судом правильно враховано, що за змістом атестаційного листа позивач в цілому охарактеризований позитивно, зокрема й щодо своїх ділових та особистих якостей, а матеріали атестування не містять даних, наявність яких виключає можливість проходження позивачем служби в поліції.

Таким чином, висновок атестаційної комісії є необґрунтованим та не може бути покладений в основу прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції.

Враховуючи викладене, апеляційний суд правильно виходив з незаконності висновку атестаційної комісії про невідповідність ОСОБА_4 займаній посаді та у зв'язку з цим і наказу про звільнення, та необхідність поновлення позивача на раніше займаній посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.