Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Державної фіскальної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, -

У жовтні 2013 року Державною фіскальною службою України (далі - позивач, контролюючий орган) до суду заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Міжрегіональні ресурси" (далі - відповідач, Товариство) фінансових санкцій у вигляді штрафу на загальну суму 17 000,00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначив, що посилання судів на судові рішення у справі № 803/1580/13-а, де постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року, рішення Міністерства доходів і зборів України від 12 червня 2013 року № 000001 та № 000002, якими до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу на загальну суму 17 000,00 грн., скасовано, - є передчасними. На підставу таких висновків, відповідач посилається на те, що оцінку правомірності застосування до відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) буде надано Вищим адміністративним судом України за наслідками перегляду касаційної скарги контролюючого органу на судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі № 803/1580/13-а.

У поданих запереченнях на скаргу відповідач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами регіонального управління Департаменту САТ ДПС України в Рівненській області спільно з працівниками ВПМ ДПІ у м.Рівному проведено перевірку місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв, за адресою: м. Рівне, вул. Млинівська, 20, в якому здійснює господарську діяльність суб'єкт господарювання ТОВ "ТД Міжрегіональні ресурси", про що складено акт від 15.02.2013 року № 22/01/35184264.

За результатами вказаної перевірки встановлено порушення відповідачем ч.4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: зберігання алкогольних напоїв з підробними марками акцизного податку та без марок акцизного податку встановленого зразка.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом були прийняті рішення від 12.06.2013 року № 000001 та № 000002 про застосування до Товариства фінансових санкцій у вигляді штрафів у розмірі 8500,00 грн. за кожне порушення вимог законодавства у сфері обігу спирту, алкогольних напоїв, а саме: за зберігання алкогольних напоїв, що марковані марками акцизного податку з ознаками підробки виробництва та за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, усього на загальну суму 17000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених обставин справи вищезазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були оскаржені Товариством в судовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 803/1580/13-а, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року, позовні вимоги Товариства задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Міністерства доходів і зборів України від 12.06.2013 року № 000001 та № 000002.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно зі ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

На час розгляду цієї справи постанова Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року у справі № 803/1580/13-а за наслідками перегляду в апеляційному порядку набрала законної сили (06 жовтня 2015 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи, що рішення Міністерства доходів і зборів України від 12.06.2013 року № 000001 та № 000002 про застосування до Товариства фінансових санкцій у вигляді штрафів на загальну суму 17 000,00 грн. скасовані судовим рішенням, яке набрало законної сили, колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність вимоги Державної фіскальної служби України про стягнення з Товариства 17 000,00 грн.

З огляду на викладене та з урахуванням ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального або процесуального права, при цьому справа не розглядається по суті, аналізується лише правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, доводи позивача про те, що судові рішення у справі № 803/1580/13-а, якими скасовані рішення про застосування до Товариства фінансових санкцій у вигляді штрафів, були оскаржені до суду касаційної інстанції - до Вищого адміністративного суду України і можуть бути скасовані, а відповідні суми боргу підлягатимуть стягненню з відповідача, є безпідставними.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року у справі № 803/1580/13-а (К/800/43962/15) постанову Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2015 року залишено без змін.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України відхилити, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року у справі № 803/2157/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.