Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП") звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ) про застосування фінансових санкцій від 20.07.2016 року № 000080/03-40.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 6 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним і скасовано рішення ДПІ від 20.07.2016 року № 000080/03-40 в частині застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем правомірно застосовано до позивача фінансові санкції в розмірі 6800 грн. за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб'єктом господарювання, що не має статусу суб'єкта господарювання громадського харчування. В той же час, зберігання пустої пляшки без належної марки акцизного податку після спливу граничного терміну споживання із позначкою "муляж" не є підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позовних вимог: визнано протиправним і скасовано рішення відповідача від 20.07.2016 року № 000080/03-40.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, мотивував своє рішення тим, що ФОП з метою продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці набула відповідного статусу суб'єкту господарювання громадського харчування, а тому застосування відповідачем санкцій у розмірі 6800 за порушення вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є безпідставним. В іншій частині погодився із висновком суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем факту зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У доводах касаційної скарги зазначає, що факти продажу алкогольних напоїв на розлив суб'єктом господарювання без статусу суб'єкта господарювання громадського харчування та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку зафіксовані в акті перевірки, а тому ним правомірно застосовано фінансові (штрафні) санкції до позивача за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) .

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 15.11.2006 року та здійснює підприємницьку діяльність за основними видами економічної діяльності (КВЕД): 56.10 - Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 - Обслуговування напоями (основний). Роздрібну торгівлю алкогольними напоями здійснює в орендованому приміщенні - частині нежитлового приміщення бару по АДРЕСА_1, на підставі ліцензії від 06.04.2016 року зі строком дії до 09.04.2017 року, виданої Головним управлінням ДФС у Миколаївській області.

На підставі наказу і направлень на перевірку від 22.06.2016 року посадовими особами відповідача проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами у відділі по АДРЕСА_1, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивачка, за результатами якої складено акт від 24.06.2016 року № 1114/14-29-40-12/НОМЕР_1.

У вищевказаному акті перевірки вказано про реалізацію 1 порції коньяку "Шустов" (50 г за ціною 18,00 грн.) на розлив суб'єктом господарювання, що не має статусу суб'єкта господарювання громадського харчування, а також факт зберігання 1 пляшки настоянки "Абсент" 0,75 л з маркою акцизного податку непередбаченого зразка (граничний термін споживання до 24.05.2015 року).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 20.07.2016 року № 000080/03-40, яким до позивачки застосовано фінансові санкції.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон).

Порядок проведення фактичних перевірок врегульований положеннями ПК України (2755-17) . Крім того, механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" також визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (790-2003-п) .

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України фактична перевірка проводиться за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, копії наказу на проведення перевірки та службового посвідчення осіб, зазначених у направленні. При пред'явленні направлення платнику податків або його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по-батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно ч. 6 ст. 15-3 Закону продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

За змістом ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень;

- виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Під час розгляду справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка здійснює підприємницьку діяльність за основними видами економічної діяльності (КВЕД): 56.10 - Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 - Обслуговування напоями (основний). Роздрібну торгівлю алкогольними напоями здійснює в орендованому приміщенні - частині нежитлового приміщення бару по АДРЕСА_1 (знаходиться у позивачки на праві оренди за договором від 15.03.2016 року), на підставі ліцензії зі строком дії до 09.04.2017 року, виданої відповідачем.

Крім того, позивач здійснює свою діяльність на підставі дозволу ГУ Держсанепідемслужби в Миколаївській області від 30.05.2014 року № 54058/18/19 для потужностей з виробництва, переробки, або реалізації харчових продуктів на вид діяльності - ресторанне господарство, асортимент продукції - алкогольні напої, слабоалкогольні напої, пиво та інше, поштова адреса об'єктів - АДРЕСА_1.

З огляду на встановлені обставини, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції що позивач з метою продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці набула відповідного статусу суб'єкту господарювання громадського харчування, а тому застосування відповідачем санкцій за порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 грн. є безпідставним.

Щодо доводів податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 17 Закону в частині зберігання алкогольного напою без марок акцизного податку встановленого зразка, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Виходячи із системного аналізу ст. 17 Закону для застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за допущення такого порушення, як зберігання алкогольних виробів без марок акцизного збору, у визначеному законодавством порядку, має бути встановлено факт відсутності акцизної марки та вартість товару з такими марками.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевіркою виявлено знаходження у відділі позивача 1 пляшки настоянки "Абсент" 0,75 л з маркою акцизного податку непередбаченого зразка, граничний термін споживання якої сплинув.

В той же час, під час перевірки позивач вказала перевіряючим на те, що пляшка є муляжем (імітацією, зразком) продукції, яку позивач реалізує. При цьому, сама пляшка пуста і реалізації не підлягає. Наявна була і відповідна позначка на вітрині.

Таким чином, суди дійшли правильного висновку, що перевіркою було встановлено не факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку, а лише наявність пустої пляшки з акцизною маркою по якій закінчився термін зберігання, що не є підставою для накладення на позивача фінансових (штрафних) санкцій за зберігання алкогольних виробів без марок акцизного збору.

Враховуючи викладене, відповідачем було безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку у розмірі 17000 грн.

Тобто, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття відносно позивача рішення про застосування санкцій за порушення, факт вчинення якого не доведено належними та допустимими доказами.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що рішення про застосування фінансових санкцій про застосування фінансових санкцій від 20.07.2016 року № 000080/03-40 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року у справі № 814/1577/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.