Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного Управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправною бездіяльності щодо визначення вислуги років для призначення пенсії за касаційною скаргою позивача на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС, яка виразилася у відмові включення до вислуги років для призначення пенсії стажу роботи в органах Державної податкової служби з 22 вересня 1997 року по 19 березня 2001 року;

зобов'язати відповідача зарахувати зазначений стаж до вислуги років для призначення пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Посилався на те, що має всі правові підстави для зарахування періоду роботи в органах Державної податкової служби до вислуги років для призначення пенсії за діючим законодавством України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДФС щодо відмови ОСОБА_4 у включенні до вислуги років для призначення пенсії роботу в органах Державної податкової служби з 22 вересня 1997 року по 19 березня 2001 року. Зобов'язано зарахувати вказаний період до вислуги років для призначення пенсії. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що посадові особи податкових органів є державними службовцями і відповідно до цього мають право на призначення пенсії на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Львівський апеляційний адміністративний суд рішенням від 22 жовтня 2015 постанову суду першої інстанції скасував і ухвалив нову постанову про відмову в задоволені позову з тих підстав, що особам начальницького складу податкової міліції до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу на службу в податкову міліцію на посади начальницького складу, затверджені відповідним центральним органом виконавчої влади. Такого переліку не затверджено, що виключає можливість зарахування позивачу до вислуги років для призначення пенсії час роботи в органах Державної податкової служби з 22 вересня 1997 року по 19 березня 2001 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судом апеляційної інстанції, просить рішення цього скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вказується на наявність права на зарахування відповідного періоду роботи в штаті відповідача так як відсутність затвердженого переліку посад не може бути перешкодою для віднесення даного періоду до вислуги років. Предметом судового оскарження була бездіяльність відповідача по відмові у включенні до вислуги років стажу роботи в органах податкової служби, а не наявність права на пенсію.

Представник позивача вимоги, викладені в касаційній скарзі, підтримав.

Враховуючи неприбуття в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, хоча вони належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання, розгляд справи продовжено в письмовому порядку.

Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

На час виникнення спірних правовідносин пенсійне забезпечення державних службовців, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, визначалися законами України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (3723-12) (далі - Закон № 3723-ХІІ (3723-12) , від 9 вересня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ).

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ (із змінами, внесеними згідно із Законами України від 27.03.2014 р. N 1166-VII (1166-18) , від 28.12.2014 р. N 76-VIII (76-19) ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів, їх апарату, інші державні службовці, на яких законом або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих функцій (частина друга статті 2 Закону № 3723-ХІІ) Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 503 (503-97-р) -р "Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) до категорії посад державних службовців були включені працівники Державної податкової адміністрації, які не мають спеціальних звань.

Аналізуючи положення вище згаданих норм, Верховний Суд України в постанові від 22 жовтня 2013 року (справа № 21-340а13) вказав на те, що посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ).

В той же час за правилами пункту "и" частини першої статті 17 Закону 2262-ХІІ (із змінами, внесеними згідно із Законами України від 15.01.2009 р. N 879-VI (879-17) , від 16.10.2012 р. N 5462-VI (5462-17) ) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.

Аналогічне положення відображено в абзаці 12 пункту 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського склад, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п) (далі - Порядок № 393), згідно якого для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються: час роботи в державних органах у разі переходу на службу в органи внутрішніх справ на посади начальницького складу, на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки за направленням Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Республіки Крим, Представника Президента України в області, містах Києві та Севастополі згідно з переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ і Центральним управлінням Служби безпеки.

Виходячи зі змісту зазначених норм, однією з підстав для зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу, є наявність затвердженого переліку посад відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики.

Тобто, підстави до призначення пенсії державним службовцям і особам, яким такі пенсії призначаються за Законом № 2262-ХІІ (2262-12) , є різними.

Не дивлячись на вказані норми законів, суд першої інстанції належним чином не з'ясував, з яких саме підстав ОСОБА_4 просив включити вислугу років для призначення пенсії, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору. У позовній заяві він посилався на положення як статті 37 Закону № 3723-ХІІ, так і статтю 17 Закону № 2262-ХІІ, обґрунтовуючи свої вимоги.

Апеляційний суд порушення, допущені судом першої інстанції, не виправив, фактичні обставини, які мають суттєве значення не встановив, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не перевірив, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи), з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 КАС України позбавлений права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

При новому розгляді уточнити позовні вимоги і з урахуванням вище згаданих норм права та зібраних доказів вирішити спір.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати судові рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.