Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Шведа Е.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року по справі № 372/1259/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Київського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України, Київського обласного військового комісаріату, в якому просив: визнати відмову Міністерства оборони України у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії - неправомірними; зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як військовослужбовцю, який отримав другу групу інвалідності в наслідок виконання обов'язків військової служби в порядку, встановленому постановою Кабінетів Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 (499-2008-п) року.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 27 травня 2016 року позовні вимоги задоволені.

На вказане судове рішення Міністерством оборони України подана апеляційна скарга, у якій Міністерство оборони України просило скасувати зазначену постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року апеляційна скарга Міністерства оборони України на постанову Обухівського районного суду Київської області від 27 травня 2016 року залишена без руху з підстав пропуску строку для апеляційного оскарження ч. 2 ст. 186 КАС України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року визнані неповажними причини пропуску Міністерством оборони України строку подання апеляційної скарги на постанову Обухівського районного суду Київської області від 27 травня 2016 року. У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 27 травня 2016 року відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Міністерство оборони України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувану постанову було прийнято судом 27 травня 2016 року у відкритому судовому засіданні із застосуванням ч. 3 ст. 160 КАС.

Згідно відмітки про дату та час одержання судового рішення (а.с. 60, 62), уповноважений представник відповідача (апелянта) отримав його копію 27 травня 2016 року, про що свідчить його розписка.

Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги на вказане рішення є 6 червня 2016 року (понеділок).

Апеляційну скаргу направлено поштою 9 червня 2016 року (згідно із відтиском штампа поштового відділення), тобто поза межами установленого КАС України (2747-15) десятиденного строку.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 7 липня 2016 року апеляційна скарга залишена без руху з підстав пропуску скаржником установленого ч. 2 ст. 186 КАС України строку оскарження судового рішення.

Копію зазначеної ухвали апелянт отримав 12 липня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали, Міністерство оборони України подало до Київського апеляційного адміністративного суду клопотання від 9 серпня 2016 року, у якому просило поновити строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, мотивувавши власні доводи тим, що у судовому засіданні 27 травня 2016 року була проголошена вступна та резолютивна частина постанови, в той час як станом на 9 червня 2016 року повний текст рішення на адресу Міністерства оборони України не надходив. Враховуючи, що апеляційну скаргу відповідачем було направлено поштою 9 червня 2016 року, на його думку, строк апеляційного оскарження ним не пропущено.

Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 27 травня 2016 року та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України виходив з того, що останнім пропущений встановлений законом строк для подання апеляційної скарги без поважних на те підстав.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова була прийнята судом першої інстанції 27 травня 2016 року у відкритому судовому засіданні із застосуванням ч. 3 ст. 160 КАС.

Суд апеляційної інстанції вважав строк на подання апеляційної скарги пропущеним з тих підстав, що в матеріалах справи наявна відмітка про дату та час одержання судового рішення (а.с. 60, 62), згідно якої уповноважений представник відповідача (апелянта) отримав його копію 27 травня 2016 року, про що свідчить його розписка.

Колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про пропуск Міністерством оборони України строку подання апеляційної скарги, оскільки у відповідності до ч.3 ст. 160 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.

Як вбачається зі змісту розписки наявної у матеріалах справи представником Міністерства оборони України 27.05.2016 р. була отримана копія постанови суду, при цьому вказана розписка не містить інформації що давала б змогу ідентифікувати, яка саме постанова суду була видана, а саме: номеру справи, дати постанови, найменування суду, який прийняв постанову. Крім того, зазначена розписка не містить інформації про те, чи видана постанова у повному обсязі, чи лише її вступна та резолютивна частини.

Вказане дає колегії суддів підстави стверджувати про помилковість висновків суду апеляційної інстанції, що зазначена розписка є доказом отримання оскаржуваної відповідачем постанови.

При цьому, як вірно зазначено заявником касаційної скарги постановою Обухівського районного суду Київської області від 27 травня 2016 року встановлено, що у зв'язку із складністю справи, а також тим, що для складення постанови в повному обсязі потрібен значний час, суд відклав складання повного тексту постанови на п'ятиденний строк з дня розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що за вказаних обставин отримання представником відповідача повного тексту оскаржуваної постанови суду першої інстанції 27 травня 2016 року було неможливим. Враховуючи наведені обставини, доводи суду апеляційної інстанції про те, що повний текст рішення представником Міністерства оборони України був отриманий 27 травня 2017 року, спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що апеляційний суд необґрунтовано прийшов до висновків про відмову у відкритті апеляційного провадження з наведених у оскаржуваній ухвалі підстав.

При встановленні наведених фактів судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, якою провадження у справі не закінчується.

За таких обставин доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції спростовують, а касаційна скарга підлягає задоволенню із скасуванням ухвали суду апеляційної інстанції та направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 вересня 2016 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.