Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Калініної Людмили Миколаївни, Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Строма", про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Калініної Людмили Миколаївни, Харківського міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Строма", та просив визнати неправомірними дії Державного реєстратора Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області Калініної Л.М. щодо здійснення державної реєстрації погашення запису про іпотеку № 6965431; зобов'язати Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області в особі будь-кого з державних реєстраторів відділу, здійснити державну реєстрацію поновлення запису про іпотеку АТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо нерухомого майна: нежитлові будівлі літ. "Л-2", загальною площею 118,5 кв.м., літ "Є-1", загальною площею 2449,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, яка виникла на підставі договору наступної іпотеки № 010-1/07/1-1120/1-07 від 09.11.2007 року, зареєстрованого у реєстрі за номером 4669 та посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Чуприною Г.Ю.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 року, в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Строма" (позичальник) укладено кредитний договір № 010-1/07/1-1120-07, відповідно до якого позичальнику надано кредит у сумі 4500000,00 грн.

У забезпечення виконання укладеного договору між сторонами укладено договір іпотеки від 09.11.2007 року № 010-1/07/1-1120/1-07, згідно якого в іпотеку позивача передано нерухоме майно, а саме: житлові будівлі літ. "Л-2", загальною площею 118,5 кв.м, літ. "Є-1", загальною площею 2449,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, б. 6, що належать на праві власності ТОВ "Компанія "Строма".

До реєстру іпотек згідно порядком, що діяв на момент вчинення реєстраційної дії, 16.11.2007 року, державним реєстратором внесено реєстраційний номер обтяження іпотекою.

Начальник Базового відділення Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" Тарасеко М.І. підписав лист від 09.09.2014 № С 15-171-1-7/324, адресований начальнику Реєстраційної служби.

Відповідно до вказаного листа Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Строма" виконані грошові зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" за кредитним договором від 09.11.2007 року № 010-1/07/1- 1120-07, у зв'язку з чим зазначена посадова особа банку просить вилучити запис Державного реєстру іпотек щодо нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "Л-2", загальною площею 118, 5 кв.м. та літ. "3-1" загальною площею 2249, 8 кв.м., що знаходяться за адресою місто Харків, провулок Симферопольський, будинок 6.

З вказаного листа банку вбачається, що Договір іпотеки між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Строма" від 09.11.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. - припинено.

З листа Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" від 09.09.2014 року № С 15-171-1-7/324, також вбачається, що Гусєву Наталію Володимирівну уповноважено подати зазначений лист до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Представник ТОВ "Компанія "Строма", Гусєва Н.В., звернувся до державного реєстратора із заявою щодо припинення іпотеки. До вказаної заяви було додано, зокрема, і лист Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" від 09.09.2014 року № С 15-171-1-7/324.

Відповідачем запис про іпотеку було погашено.

Позивач вважає, що такі дії відповідача про внесення запису до Реєстру про погашення іпотеки є неправомірним, а рішення про припинення державної реєстрації обтяження нерухомого майна є незаконним, оскільки лист від 09.09.2014 № С 15-171-1-7/324 не заповнювався посадовими особами, що мають право на підписання таких документів, а також відповідачем не дотриманий Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджених Постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868 (868-2013-п) .

Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року (868-2013-п) , Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 (1141-2011-п) , Порядком використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14.12.2012 року (z2102-12) та іншими нормативно-правовими актами України.

Процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури, визначає Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5 (z1429-11) .

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 11.02.2010 року, встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 01.01.2013 року.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав, відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 15 Закону, визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до абзацу першого п. 13 Порядку, заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату адміністративного збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", державна реєстрація прав та їх обтяжень, проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8і) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

При розгляді заяви і документів, що додаються до неї, відповідно до п. 15 Порядку, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, відповідно до п. 20 Порядку, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Отже державна реєстрація прав здійснюється за умови подання заявником державному реєстратору прав документів посвідчують факти виникнення, припинення, переходу речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та їх відповідності чинного законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 63 Порядку разі проведення державної реєстрації припинення іпотеки заінтересованою особою також є особа, якою припинена іпотека, особа, в інтересах якої припинено іпотеку, та у випадку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , - державний виконавець.

Таким чином, в обґрунтування прийнятих рішень суди зазначили, що заінтересованою особою, тобто заявником у вказаній процедурі державної реєстрації, може бути особа, в інтересах якої припинено відповідне обтяження, в даному випадку - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Строма".

Також, суди вказали, що на державного реєстратора покладено обов'язок перевірки правосуб'єктності заявника в процедурі державної реєстрації припинення обтяження.

Як встановлено, до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень встановленої форми заявником подано документи, що визначають правосуб'єктність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Строма".

Під час здійснення державної реєстрації припинення іпотеки до відповідача подано лист від 09.09.2014 року, який підписано начальником Базового відділення М.І.Тарасенко та скріплено печаткою банку, відповідно до якого реєстраційну службу повідомлено про припинення договору іпотеки, укладеного між Публічним акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Строма".

Також, суди врахували той факт, що Тарасенко М.І. дійсно є працівником Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", і це позивачем не спростовується.

Крім того, суди дійшли висновку, що докази встановлення протиправності дій зазначеної особи при складанні та підписанні цього листа відсутні.

Крім того, суди визнали обґрунтованим посилання позивача на те, що лист від 09.09.2014 року підписано не уповноваженою особою, а тому він не може бути прийнятий державним реєстратором, оскільки у даному випадку заяву про державну реєстрацію погашення запису про іпотеку подано відповідно до діючого законодавства заінтересованою особою (ТОВ "Компанія "Строма").

Разом з тим, колегія суддів вважає рішення судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Відповідно до пункту 37 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що документом, який підтверджує припинення іпотеки є лист Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" від 09.09.2014 року № С 15-171-1-7/324.

Проте, судами не надано оцінки доводам позивача, що зобов'язання, яке було забезпечене іпотекою, станом на 09.09.2014 року виконане не було. В обґрунтування своїх доводів позивач посилався на рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2014 року, постанову Червонозаводського ВДВС ХМУЮ від 21.10.2014 року про відкриття виконавчого провадження та зазначав, що ТОВ "Компанія "Строма" має заборгованість перед позивачем на суму 2070242,95 грн., що підтверджується даними перевірки, що проведена Основ'янською ОДПІ м. Харкова.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до довіреності від 05.04.2013 року № 699/13-Н Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" уповноважило Тарасенко М.І одноособово підписувати документи на підтвердження припинення іпотеки за наявності розпорядження Регіонального директора або Директора з питань роздрібного бізнесу Харківської обласної дирекції.

Таким чином, у разі невідповідності відомостей, які наведені у листі Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" від 09.09.2014 року № С 15-171-1-7/324, фактичним обставинам, цей лист не є документом, який підтверджує припинення іпотеки.

За таких обставин, реєстраційну дію не можна визнати правомірною, оскільки державна реєстрація прав здійснюється за умови подання заявником державному реєстратору прав документів посвідчують факти виникнення, припинення, переходу речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та їх відповідності чинного законодавству України.

Частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Судами попередніх інстанцій не було враховано всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.