Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючої - судді Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А., Стрелець Т.Г.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представника відповідача Грицькової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Радар - 03" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року по справі № 813/5699/13-а за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Радар - 03" про скасування наказу, -

У вересні 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Радар-03", в якому просили скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 29 грудня 1995 р. № 2488.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вони є співвласниками квартири № 2 у будинку № 11-а та будинку № 11 та належної до нього земельної ділянки АДРЕСА_1. У 1996 році ТзОВ "Радар-03", засновниками якого є сусіди з АДРЕСА_1, приватизувало нежитлове приміщення № 3 по АДРЕСА_1 та незаконно захопило частину земельної ділянки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені. Прийнята нова постанова, якою адміністративний позов задоволений. Скасований наказ представництва Фонду державного майна України у м. Львові від 29.12.1995 року № 2488.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями товариство з обмеженою відповідальністю "Радар - 03" та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких, просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та, відповідно: залишити в силі рішення суду першої інстанції; закрити провадження по справі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги підлягають: товариства з обмеженою відповідальністю "Радар - 03" частковому задоволенню, а Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 09.12.1998 р. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є співвласниками квартири АДРЕСА_2. На підставі свідоцтва про право власності на будинок від 15.12.1994 р. ОСОБА_2, ОСОБА_3 є співвласниками будинку № АДРЕСА_1, а з 07.07.2004 р. - також і земельної ділянки.

Як вбачається з ситуаційного плану, на АДРЕСА_1, за будинком № 11-а, знаходиться окремо стояча будівля флігелю (приміщення № 3), щодо якої виник спір.

Рішенням виконкому Радянської районної Ради народних депутатів від 09.02.1988 р. № 69 вирішено непридатне до проживання приміщення №3 площею 25,3 кв.м. по АДРЕСА_1 демонтувати, зняти з балансу ЖЕД-209 як житло і передати в оренду об'єднанню "Медтехніка" для організації пункту по ремонту виробів медичної техніки.

ТОВ "Радар-03" зареєстровано 18.07.1994 р. за адресою: АДРЕСА_3.

Між ТОВ "Радар-03" та Представництвом Фонду державного майна України у м. Львові 11.01.1995 р. укладено договір оренди нежитлових приміщень № 7281, предметом якого є нежитлові приміщення площею 25,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

ТОВ "Радар-03" 30.06.1995 р. звернулося до представництва Фонду державного майна України у м. Львові з заявою про приватизацію приміщення по АДРЕСА_1 (вх. № 1-1542 від 10.10.1995 р.).

В технічних висновках, листі Департаменту гуманітарної та соціальної політики, звіті про експертну оцінку приміщень, в договорі купівлі-продажу від 16.05.1996 р. це приміщення має адресу: АДРЕСА_1. Водночас, у експлікації внутрішніх площ, допоміжній таблиці для визначення зносу, технічному паспорті, в довідці-характеристиці БТІ, реєстраційному посвідченні БТІ від 12.10.1987 р., в наказі № 2488 від 29.12.1995 р. це приміщення позначене як буд. 11-а.

Предметом спору є правомірність наказу від 29.12.1995 р. № 2488. яким затверджений звіт проведеної експертної оцінки приміщень ТзОВ "Радар-03", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1) та наказано начальнику юридичного відділу укласти договір купівлі-продажу названого об'єкта (п.2).

Між Представництвом Фонду державного майна України у м.Львові (продавець) та ТОВ "Радар-03" (покупець) 16.05.1996 року укладений договір купівлі-продажу будівлі, за яким продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти і оплатити приміщення площею 21,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Ціна продажу встановлена відповідно до акта оцінки, затвердженого наказом продавця № 2488 від 29.12.1995 р.

Актом прийому-передачі № 429-А від 28.10.1996р. засвідчено виконання зобов'язань продавця щодо передачі Покупця у власність Об'єкта продажу за адресою: АДРЕСА_1

Листом прокуратури Франківського району м. Львові від 10.06.2011 р. ОСОБА_2 повідомлено про результати розслідування кримінальної справи № 144-3492, і серед іншого про те, що було проведено технічну експертизу документа № 6/586 від 10.12.2010 р. та встановлено дописку (додруківку) цифри "3" в адресі приміщення.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13100195 від 28.12.2006 р. зареєстровано право власності ТОВ "Радар-03" на приміщення площею 21,8 кв.м. у АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 429-а від 16.05.1996 р., посвідченого приватним нотаріусом Попович Г.І. та акту прийому передачі від 28.10.1996 р.

ТОВ "Радар-03" 16.02.2010 р. видано свідоцтво про право власності на приміщення площею 22,5 кв.м. по АДРЕСА_1 а 26.02.2010 р. - витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 20.10.2011 р. у справі № 1п-729/11 закрито кримінальну справу № 144-3492 за закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. В постанові зазначено, що у невстановлений слідством час невідома особа у друкованому машинописному написі "АДРЕСА_1 "в адресі об'єкта продажу на першому аркуші договору купівлі-продажу будівлі № 429А від 16.05.1996 р. здійснила підчистку первинних записів та дописала (додрукувала) в місці підчистки цифру " 3".

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачі не довели факту порушення своїх прав та інтересів, а третя особа на стороні відповідача довела суду правомірність оскаржуваного наказу.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що правові підстави для викупу ТОВ "Радар-03" приміщення № 3 по АДРЕСА_1 були відсутні. Приватизація приміщення № 3 по АДРЕСА_1 могла бути здійснена виключно на конкурсних засадах. Отже позивачі, як користувачі домоволодіння під зазначеною адресою, мали право на участь у його приватизації на конкурентних засадах.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 29 грудня 1995 р. № 2488, яким затверджений звіт проведеної експертної оцінки приміщень ТОВ "Радар-03" що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1) та наказано начальнику юридичного відділу укласти договір купівлі-продажу названого об'єкта (п.2).

Судами встановлено, що на виконання оскаржуваного Наказу між Представництвом Фонду державного майна України у м. Львові (продавець) та ТОВ "Радар-03" (покупець) 16.05.1996 року укладений договір купівлі-продажу будівлі, за яким продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти і оплатити приміщення площею 21,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Ціна продажу встановлена відповідно до акта оцінки, затвердженого наказом продавця № 2488 від 29.12.1995 р.

Актом прийому-передачі № 429-А від 28.10.1996р. засвідчено виконання зобов'язань продавця щодо передачі Покупця у власність Об'єкта продажу за адресою: АДРЕСА_1

Таким чином, Наказ був виконаний шляхом укладення договору купівлі-продажу приміщення площею 21,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Цей договір було укладено 16.05.1996 р. та посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. за р. № 3361. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13100195 від 28.12.2006 р. зареєстровано право власності ТОВ "Радар-03" на приміщення площею 21,8 кв.м. у АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 429-а від 16.05.1996 р., посвідченого приватним нотаріусом Попович Г.І. та акту прийому передачі від 28.10.1996 р. ТОВ "Радар-03" 16.02.2010 р. видано свідоцтво про право власності на приміщення площею 22,5 кв.м. по АДРЕСА_1 а 26.02.2010 р. - витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

При цьому у разі прийняття суб'єктом владних повноважень - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області наказу від 29 грудня 1995 р. № 2488 Про затвердження звіту експертної оцінки майна будівель та споруд (приміщень), а саме щодо приміщень ТОВ "Радар-03" по АДРЕСА_1 з прийняттям рішення про укладання договору купівлі-продажу названого об'єкта(тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Враховуючи, що спір стосується права власності ТОВ "Радар-03" на нерухоме майно, розгляд даної справи підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

За правилами частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

За таких обставин оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню із закриттям провадження у цій справі в порядку адміністративного судочинства та роз'ясненням позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 157, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Радар - 03" задовольнити частково.

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року скасувати та закрити провадження в адміністративній справі № 813/5699/13-а.

Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.