Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

Приходько І.В.

Бухтіярової І.О. Маринчак Н.Є.

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2014 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 р.

у справі № 813/5949/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Снєжка-Україна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправним та скасування податкової вимоги, -

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Снєжка-Україна" (далі - позивач, ТОВ "Снєжка-Україна") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - відповідач, СДПІ з обслуговування ВП у м. Львові МГУ ДФС), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 18.08.2014 року № 30-25 про сплату боргу по авансових внесках з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 1 087 689,39 грн. (в т. ч. основний платіж - 1087280,89 грн., пеня - 408,50 грн.)

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2014 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 р., адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно долученої до матеріалів справи податкової декларації з податку на прибуток ТОВ "Снєжка - Україна" за 2013 рік, задекларований авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісячно, становить 676 996 грн.

ТОВ "Снєжка - Україна" за період з 18.03.2014 року по 17.08.2014 року здійснило сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в сумі 2 083 304,11 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями: від 28.03.2014 року № 27637, від 30.05.2014 року № 29087, від 27.06.2014 року № 29860, від 29.07.2014 року № 30550.

18 серпня 2014 року СДПІ з ОВП у м. Львові прийнято податкову вимогу № 30-25, якою визначено що станом на 17.08.2014 року сума податкового боргу ТОВ "Снєжка-Україна" за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 1 087 689,39 грн., в т. ч. основний платіж - 1 087 280,89 грн., пеня - 408,50 грн.

Дана вимога отримана позивачем 20.08.2014 року і оскаржена до суду.

Відповідно до вимог пп. 14.1.153 п.14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) органом державної податкової служби платнику податків у разі, коли він не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Згідно з п.57.1 ст. 57 ПК платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

За податковою декларацією з податку на прибуток підприємств ТОВ за 2013 рік, задекларований авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісячно становить 676 996 грн.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи акту звірення розрахунків платника з бюджетом № 364-20 від 28.03.2014 року, ТОВ "Снєжка-Україна" станом на 18.03.2014 року має позитивне сальдо розрахунків з бюджетом по авансових внесках з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Крім цього, позивач за період з 18.03.2014 року по 17.08.2014 року здійснив сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств. Отже, у ТОВ "Снєжка-Україна" немає несплаченої узгодженої суми грошового зобов'язання по авансових внесках з податку на прибуток, що виключає обґрунтування відповідачем наявності податкового боргу платника податків.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що підставою для надсилання платнику податку податкової вимоги є наявність узгодженої суми грошового зобов'язання, але несплаченої платником податків у встановлений Податковим Кодексом (2755-17) строк (податковий борг). Податковим органом не доведено наявність у позивача податкового боргу, а відтак податкова вимога була сформована відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2014 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 р. у справі № 813/5949/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.