У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
25 вересня 2008 року м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Барсукової В.М., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - виконавчий комітет Харківської міської ради, виконавчий комітет Дзержинської районної ради м. Харкова, житлово-експлуатаційне управління № 21 комунального підприємства "Жилкомсервіс" Дзержинської філії, про витребування приміщення спільного користування з незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 7 травня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд зі вказаним позовом, зазначаючи, що є власником квартири АДРЕСА_1. Навесні 2003 р. їй стало відомо, що відповідач ОСОБА_2, власник квартири № 37 у цьому ж будинку, без дозволів відповідних державних органів здійснила реконструкцію горищного приміщення у даному будинку, розташованого над зазначеними квартирами, перекривши до нього доступ, що створює перешкоди у його використанні комунальними службами.
Також, посилаючись на порушення положень Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12)
, за яким вона є співвласником допоміжних приміщень у будинку і не давала згоди на таку реконструкцію, як і деякі інші мешканці будинку, просила про задоволення позову.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 7 травня 2008 року, у задоволенні позову ОСОБА_1відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують. Крім того, доводи скарги стосуються неправильної оцінки судами фактичних обставин справи, дослідження яких знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди вірно виходили з того, що відповідачка здійснила реконструкцію горищного приміщення у відповідності до вимог чинного законодавства, за дозволами відповідних контролюючих органів, так як акт державної приймальної комісії про реконструкцію квартири з влаштуванням мансардного поверху в межах існуючого горища, затверджений рішенням Харківської міської ради від 16.07.2003 р. № 701, і за письмовою згодою мешканців будинку, власників квартир, в тому числі й позивачки.
Оскільки спірне горищне приміщення знаходиться в спільній частковій власності, власники приватизованих квартир, тобто позивачка, є його співвласниками, тому відповідно до цивільного законодавства України розпорядження майном при спільній частковій власності проводиться за згодою всіх співвласників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом. Так як позивачка дала відповідну згоду, то підстав для задоволення її позову не було. Її посилання на відсутність згоди деяких інших мешканців чи неможливість комунальних органів користуватися горищем спростовуються матеріалами справи, а, по-друге, вона не уповноважена в установленому законом порядку на захист прав та інтересів інших осіб.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 7 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.