Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І., Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Києва-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 червня 2008 року,

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про виселення.

Зазначала, що перебувала з відповідачем у шлюбі з вересня 2004 року по січень 2007 року.

1 серпня 2003 року вона придбала квартиру АДРЕСА_1. У зазначеній квартирі за її згодою 4 листопада 2004 року був зареєстрований відповідач.

Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу відповідач відмовляється у добровільному порядку виселитися із зазначеної квартири, просила виселити останнього з спірної квартири та зняти його з реєстрації.

ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про вселення.

Зазначав, що перебуваючи у шлюбі із відповідачкою, він за її згодою вселився у квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що відповідачка чинить перешкоди у користуванні зазначеною квартирою, просив його вселити у квартиру.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2008 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 червня 2008 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені: вселено його у квартиру АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог та про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 13 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.