6-18274св08 Про визнання незаконною постанови державного виконавця - 24.09.2008 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, зацікавлена особа - ОСОБА_2, про визнання незаконною постанови державного виконавця, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2008 року,

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання незаконною постанови державного виконавця. Указував, що рішенням П'ятихатського районного суду від 18 лютого 2004 року з нього стягнуто аліменти на дочку, ОСОБА_3, на користь її матері ОСОБА_2 у розмірі частини заробітку щомісячно, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до досягнення повноліття дитиною. На підставі виконавчого листа відділом державної виконавчої служби П'ятихатського районного управління юстиції (далі - ВДВС) відкрито виконавче провадження, а 9 листопада 2004 року ОСОБА_2 добровільно відмовилася від стягнення аліментів і звернулася до ВДВС із письмовою заявою про повернення виконавчого документа й закриття виконавчого провадження. Постановою державного виконавця ВДВС від 1 березня 2005 року виконавчий лист повернуто стягувачеві. Однак постановою начальника ВДВС провадження було відновлено. Посилаючись на незаконність зазначеної постанови, просив про задоволення скарги.

Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2008 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, подається апеляційна скарга протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 4 ст. 295 ЦПК України апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що апеляційна скарга подана ним із пропуском установленого законом процесуального строку, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали районного суду ОСОБА_1 не подавав.

Однак з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 подав заяву про апеляційне оскарження ухвали суду 26 червня 2008 року, в якій міститься клопотання про поновлення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, оскільки він пропустив його у зв'язку з хворобою, і до якої додана довідка поліклінічного відділення П'ятихатської центральної районної лікарні від 25 червня 2008 року про знаходження на амбулаторному лікуванні з 18 червня 2008 року до 25 червня 2008 року (а.с. 35-36). 4 липня 2008 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу ( а.с. 39).

За таких обставин висновок суду про відсутність клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали районного суду не можна визнати обґрунтованим.

З наведених мотивів ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею питання про прийняття апеляційної скарги до апеляційного суду.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2008 року скасувати, передати питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на новий розгляд до апеляційного суду Дніпропетровської області.