Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Костенка А.В.,

Лященко Н.П., Перепічая В.С., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про розірвання договору купівлі-продажу квартири, поновлення реєстрації, за касаційними скаргами ОСОБА_3, прокуратури Малиновського району м. Одеси на ухвали апеляційного суду Одеської області від 16 січня 2008 року,

У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про усунення перешкод у користування квартирою, посилаючись на те, що він як власник квартири позбавлений права нею користуватися.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 7 березня 2003 року позов задоволено. Зобов'язано паспортний відділ Малиновського районного відділу ОМУ УМВС України в Одеській області зняти ОСОБА_2 з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2003 року за заявою прокурора рішення цього суду від 7 березня 2003 року скасовано у зв'язку з нововиявленимим обставинами.

При розгляді справи позивач доповнив позовні вимоги й просив визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом про розірвання зазначеного договору купівлі-продажу квартири, зареєстрованого від 11 грудня 2001 року Одеською товарною біржею за № 28185.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково: зобов'язано ВГІРФО Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області поновити реєстрацію відповідачки в спірній квартирі в порядку повороту виконання рішення суду від 7 березня 2003 року, у позові про розірвання договору купівлі-продажу спірної квартири відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 серпня 2005 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 і відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 2 листопада 2007 року касаційні скарги відповідачки та заступника прокурора задоволено. Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 серпня 2005 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 6 січня 2008 року рішення районного суду від 15 березня 2005 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Одночасно 16 січня 2008 року апеляційним судом постановлено окрему ухвалу про виявлені порушення при розгляді зазначеної справи. Ухвалу направлено голові Малиновського районного суду м. Одеси та прокурору Малиновського району м. Одеси для здійснення заходів для усунення причин і умов, що спричинили вчинення порушень.

У касаційний скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування окремої ухвали апеляційного суду щодо порушення нею норм процесуального закону, в касаційній скарзі прокуратура Малиновського району м. Одеси просила скасувати ухвали апеляційного суду Одеської області від 16 січня 2008 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. У касаційному порядку окрема ухвала апеляційного суду прокурором не оскаржена.

Обговоривши наведені в скаргах доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляд, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що при розгляді справи судом порушені вимоги ст. 311 ЦПК України.

Відповідно до правил глави 2 ЦПК України (1618-15) пред'явлення позову і прийняття його судом (ст. 122 ЦПК України) спричиняє правові наслідки процесуального характеру - порушення справи у суді, виникнення цивільних процесуальних правовідносин у справі, внаслідок чого особи, зазначені в позові, стають суб'єктами правовідносин.

Проте встановлений судом правовий характер спірних відносин не свідчить про те, що ОСОБА_2 самостійно визнала предмет і підстави позову та звернулася до суду саме з такими вимогами про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна з посиланням на ст. 651 ЦК України 2004 року.

При цьому суд необґрунтовано відмовив у клопотанні про виклик ОСОБА_2у судове засідання та розглянув справу за її відсутності без належного повідомлення про день і час слухання справи.

Крім того, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що не повідомивши про день слухання справи та розглянувши її за відсутності відповідача - ВГІРФО Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, суд допустив порушення норм процесуального закону (ст. 311 ЦПК України).

Таким чином, районний суд у порушення вимог процесуального закону розглянув справу за відсутності відповідачів, не з'ясував характер спірних правовідносин та не визначив, які правові норми їх регулюють, а тому апеляційний суд обґрунтовано скасував рішення і передав справу на новий розгляд.

Що стосується окремої ухвали про порушення суддею ОСОБА_4 при розгляді зазначеної справи норм цивільно-процесуального закону, то викладені в ній факти відповідають матеріалам справи.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що ухвали апеляційного суду відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 342, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_3, прокуратури Малиновського району м. Одеси відхилити.

Ухвали апеляційного суду Одеської області від 16 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.