Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу простих іменних акцій за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 11 травня 2007 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 11 травня 2006 року між її чоловіком, ОСОБА_3, та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства "Могилів-Подільський кар'єр", які були придбані за їхні спільні із чоловіком кошти під час перебування в шлюбі.

Вважаючи, що вказаний договір є незаконним, оскільки вона не давала згоди на його укладення, нічого не знала про його існування та даний договір укладений усупереч інтересам сім'ї, просила визнати його недійсним, зобов'язати реєстратора зареєструвати право власності на зазначені прості іменні акції в кількості 82 600 на її ім'я та на ім'я ОСОБА_3 у рівних частинах.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду від 23 березня 2007 року позов задоволено частково: ухвалено визнати недійсним зазначений договір купівлі-продажу; зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 спірні прості іменні акції на загальну суму 826 грн., а ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 кошти в розмірі 826 грн.; у разі неможливості повернути вказані акції зобов'язати ОСОБА_2 відшкодувати ОСОБА_3 вартість спірних акцій за цінами, які існують на момент відшкодування; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 11 травня 2007 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.

У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції й залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд застосував ст. 15 ЦПК України й ст. 12 ГПК України та виходив із того, що цей спір є таким, що виникає з корпоративних відносин, а тому його розгляд підвідомчий господарському суду.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з п 4. ч. 1 ст. 12 ГПК України справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, підвідомчі господарським судам. Указаною статтею визначено вичерпне коло суб'єктів корпоративних відносин у спорах, які підвідомчі господарським судам. Такими суб'єктами є господарське товариство, учасник (учасники), який (які) вибув (вибули), учасники (засновники, акціонери) господарських товариств.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не є учасником, який вибув, учасником, засновником або акціонером господарського товариства, а є дружиною акціонера відкритого акціонерного товариства "Могилів-Подільський кар'єр", і звернулася з позовом до ОСОБА_2 і свого чоловіка - ОСОБА_3, обгрунтовуючи його тим, що спірні акції є об'єктом спільної сумісної власності, та посилаючись на ст. ст. 60 , 61 , 65 СК України й ст. ст. 368 , 369 ЦК України , тобто з приводу цивільно-правових відносин.

Проте суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув, не з'ясував характер спірних правовідносин, не врахував, що в цьому випадку ОСОБА_1 не відноситься до суб'єктів корпоративних правовідносин і вказана справа є справою про захист порушених прав позивачки, що виникла із сімейних правовідносин, та неправильно застосував норми цивільного процесуального права.

За таких обставин постановлена у справі ухвала про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 342, 336 ЦПК України , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 11 травня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.