Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, виселення, стягнення заборгованості за комунальні послуги та відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, Івано-Франківського ОБТІ про визнання недійсними правочинів дарування, купівлі-продажу та реєстрації права власності,

У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що 11 листопада 2000 року ОСОБА_3 - чоловік ОСОБА_2, під час шлюбу придбав квартиру АДРЕСА_1

29 грудня 2003 року ОСОБА_3 за згодою дружини ОСОБА_2 подарував цю квартиру ОСОБА_4, який 12 січня 2004 року зареєстрував в Івано-Франківському ОБТІ право власності на нерухоме майно.

30 червня 2004 року вона (ОСОБА_1) уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу зазначеної квартири та 20 липня 2004 року в Івано-Франківському ОБТІ зареєструвала право власності на квартиру.

Між тим, ОСОБА_2 до цього часу проживає в квартирі, чим перешкоджає їй у здійсненні права власності.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням, виселити її, стягнути заборгованість за комунальні послуги та відшкодувати 1 650 грн. завданої моральної шкоди.

ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, Івано-Франківського ОБТІ, посилаючись на те, що ОСОБА_3 подарував квартиру ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а тому договір дарування і, як наслідок договір купівлі-продажу, повинні бути визнані недійсними. Також просила визнати недійсною й реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 15 лютого 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Виселено ОСОБА_3 та двох її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. У решті позову ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсними договору дарування квартири від 29 грудня 2003 року, договору купівлі-продажу квартири від 30 червня 2004 року та реєстрації права власності від 20 липня 2004 року за ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору.

Додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду від 4 березня 2008 року відмовлено ОСОБА_2 у визнанні недійсною реєстрації права власності від 12 січня 2004 року за ОСОБА_4

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2008 року рішення Івано-Франківського міського суду від 15 лютого 2005 року залишено без змін.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 8 травня 2008 року додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 4 березня 2005 року залишено без змін.

Від ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Верховного Суду України надійшли касаційні скарги, в яких вони просять ухвалені в справі судові рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційних скарг не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 15 лютого 2005 року, додаткове рішення Івано-Франківського міського суду від 4 березня 2008 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 8 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.