Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Головчук С.В., Заїки М.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_1

до Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України, Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України,

третя особа - ОСОБА_2

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України, Департаменту ДАІ МВС України, третя особа - ОСОБА_2, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при Міністерстві внутрішніх справ України стосовно не проведення перереєстрації транспортного засобу за новим власником

- зобов'язати провести перереєстрацію транспортного засобу за позивачем;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України стосовно не вчинення дій для захисту прав та законних інтересів позивача, як нового власника;

- визнати протиправною бездіяльності Департаменту державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України стосовно не вчинення дій для проведення перереєстрації транспортного засобу за новим власником - позивачем;

- стягнення солідарно з відповідачів моральної шкоди у розмірі 50000 грн. та судових витрат.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно договору купівлі-продажу автомобіля, укладеного 15.03.2014 року ОСОБА_1 придбала у власність від ОСОБА_2 автомобіль марки MITSUBISHI, модель OUTLENDER 3.0 АТ, тип - легковий універсал, 2008 року випуску, об'єм двигуна 2998 см. куб., шасі (кузов) НОМЕР_2, зареєстрований у РВ ДДАІ МВС України 14.10.2009 року за реєстраційним номером НОМЕР_1.

21.03.2014 року позивач звернулася до відділу впровадження новітніх технологій з питань реєстраційно-екзаменаційної діяльності Центру безпеки дорожнього руху автоматизованих систем при МВС з метою перереєстрації набутого транспортного засобу.

Однак, документи про реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу було повернуто позивачу, з огляду на те, що станом на момент звернення позивача до Центру, на вказаний транспортний засіб було накладено обтяження - арешт, згідно постанови державного виконавця Київського районного управління юстиції м. Донецька, відомості про винесення якої були внесені до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції.

Так, з метою реєстрації (перереєстрації) автомобіля марки MITSUBISHI, модель OUTLENDER 3.0 АТ, р/н НОМЕР_1, було сформовано та направлено запит начальнику "Центр ДАІ №1401" з обслуговування міста Донецька ГУ МВС України в Донецькій області, у відповіді якого вказано, що даний автомобіль з 22.02.2011 року значиться в "Арешті" згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладеної державним виконавцем Київського районного управління юстиції міста Донецька Макаренко Ю.С..

21.03.2014 року позивач була ознайомлена з копією постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 (1388-98-п) , державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Згідно пункту 3.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої МВС від 11.08.2010 року № 379 (z0123-11) , за Єдиним державним реєстром Державтоінспекції, наявними базами даних АІС "Довідка-рахунок", "Митний документ", "Автомобіль", "Документ", "АРМ-РОЗШУК" проводиться перевірка документів, які подаються до Центру для проведення реєстрації ТЗ. Перевірці підлягають: свідоцтво про реєстрацію ТЗ або технічний паспорт, відповідні документи Держмитслужби, довідка-рахунок, акт приймання-передачі ТЗ, договір купівлі-продажу, біржова угода, інші документи, що підтверджують правомірність придбання ТЗ. Результати проведеної перевірки відмічаються на заяві і підписуються уповноваженою посадовою особою Центру (із зазначенням П.І.Б., дати та часу проведення перевірки).

Разом з тим, судами попередніх інстанцій досліджено, що станом на час розгляду справи судом першої інстанції, обтяжень щодо автомобіля марки MITSUBISHI, модель OUTLENDER 3.0 АТ, р/н НОМЕР_1, немає.

Проте, заява позивача та документи необхідні для вчинення дій з приводу реєстрації (перереєстрації) даного транспортного засобу, як це передбачено вимогами Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, та Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, позивачем не подавались, і відповідно, у відповідача відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності позовних вимог ОСОБА_1, оскільки відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені вимогами чинного законодавства України.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .