Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Херсоні (далі - Фонд) про стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Херсоні на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 8 вересня 2006 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 7 листопада 2006 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1 пред'явила в суді позов до Фонду про стягнення страхового відшкодування.

Зазначала, що в 1984 році при виконанні трудових обов'язків вона отримала тяжке ушкодження здоров'я.

Висновком МСЕК від 26 травня 1988 року їй встановлено 100% втрати професійної працездатності унаслідок трудового каліцтва та першу групу інвалідності.

Відповідач проводив їй страхові виплати в розмірі 116 грн. 03 коп., а з 1 квітня 2005 року в розмірі 116 грн. 32 коп.

Посилаючись на те, що відповідачем неправильно нараховувалися та виплачувалися страхові виплати, оскільки їхній розмір менший за розмір мінімальної заробітної плати, передбачений ст. ст. 94, 95 КЗпП України, позивачка просила стягнути з Фонду 4 674 грн. 67 коп. заборгованості по страховим виплатам за період з 1 січня 2003 року до 28 лютого 2006 року.

У серпні 2006 року позивачка уточнила позовні вимоги і на підставі п. 3 ч. 1 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (1105-14) ), просила стягнути з відповідача 5 531 грн. 57 коп. заборгованості по страховим виплатам за період з 1 січня 2003 року до 31 липня 2006 року.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 8 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено: стягнуто на її користь з Фонду 5 531 грн. 57 коп. заборгованості по страховим виплатам за період з 1 січня 2003 року до 31 липня 2006 року в сумі 5 531 грн. 57 коп.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 7 листопада 2006 року рішення районного суду змінено: зменшено стягнення заборгованості по виплатам страхової суми до 5 327 грн. 94 коп.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суди виходили з того, що при нарахуванні позивачці страхових виплат Фонд неправильно застосував до розрахунку середню заробітну плату позивачки, яка на момент ушкодження здоров'я була меншою від мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 29 Закону підлягає відшкодуванню.

Однак з такими висновками судів не можна погодитися, оскільки вони дійшли їх з порушенням норм матеріального та процесуального закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 29 Закону перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.

Проте суди у порушення норм процесуального права належним чином не з'ясували, чи встановлений такий порядок чинним законодавством і чи можна його застосувати до даних правовідносин; чи впливає підвищення розміру мінімальної заробітної плати на розмір щомісячних страхових виплат з огляду на те, що відповідно до п.1 ст.34 Закону, сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров"я.

За таких обставин, коли при розгляді справи допущено порушення норм матеріального та процесуального права, постановлені судові рішення не можуть залишатися в силі й підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Херсоні задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 8 вересня 2006 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 7 листопада 2006 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд у суд першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.