Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового судового засідання касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_1

до Рівненського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області

про виплату грошового забезпечення,-

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Рівненського мв УМВС України в Рівненській області, в якому просив:

- визнати бездіяльність щодо не ознайомлення з відомостями про зміну істотних умов служби та ненадання таких відомостей на вимогу позивача, та щодо не ведення звітно-статистично-облікової документації установленої форми, пов'язаної з проходженням служби позивачем в період з 01.09.2007 р. по 29.01.2009 р.;

- визнати недійсними графіки нічних чергувань Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області за 2008 рік в частині, що стосується позивача, а також індивідуальні акти, пов'язані зі зменшенням позивачу встановленого додаткового виду грошового забезпечення - премії, в період з 01.09.2007 р. по 29.01.2009 р., а саме: розрахункові листи за 2008-2009 роки, накази про преміювання, грошовий атестат № 7, довідку від 04.02.2009 р. № 50/14;

- зобов'язати виплатити додаткове грошове забезпечення за службу в нічний час за фактичну кількість відпрацьованих годин в період з 04.02.2008 р. по 29.01.2009 р. з врахуванням раніше виплачених коштів за службу в наперед запланований помісячний нічний час у вказаний період;

- зобов'язати виплатити кошти грошового забезпечення, нараховані відповідно до законодавства та інформація щодо яких надана до центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України, за вирахуванням раніше виплачених коштів та коштів по довідці Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області від 23.10.2002 р. № 205 за період з 01.01.2000 р. по 29.01.2009 р.;

- зобов'язати нарахувати додатковий вид грошового забезпечення, премію в розмірі 70%, з 01.09.2007 р. по 29.01.2009 р., та виплатити нараховані кошти за виключенням раніше виплаченої частини премії;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок податків та внесків до соціальних фондів.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 січня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області щодо не ознайомлення позивача з відомостями про зміну умов служби та щодо не ведення відповідно до вимог чинного законодавства облікової документації, пов'язаної з проходженням служби. Визнано протиправними та скасовано в частині преміювання позивача накази Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області: від 20.09.2007 р. № 31 о/с, від 19.10.2007 р. № 34 о/с, від 21.11.2007 р. № 38 о/с, від 03.12.2007 р. № 40 о/с, від 17.01.2008 р. № 2 о/с, від 26.02.2008 р. № 6 о/с, від 14.03.2008р. № 8 о/с, від 15.04.2008 р. № 13 о/с, від 15.05.2008 р. № 17 о/с, від 17.08.2008 р. № 26 о/с, від 15.09.2008 р. № 28 о/с, віл 18.10.2008 р. № 31 о/с, від 12.11.2008 р. № 33 о/с, від 13.12.2008 р. № 41 о/с, від 02.01.2009 р. № 1 о/с, Рівненського міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області. Зобов'язано Рівненське МВ УМВС України в Рівненській області нарахувати та виплатити позивачу додаткове грошове забезпечення за службу в нічний час за фактичну кількість відпрацьованих годин в період з 04.02.2008 р. по 29.01.2009 р., за виключенням раніше нарахованих та виплачених коштів, зобов'язано Рівненське МВ УМВС України в Рівненській області. Нарахувати та виплатити позивачу додатковий вид грошового забезпечення - премію, у розмірі 70% посадового окладу у період з 01.09.2007 р. по 29.01.2009 р., за виключенням раніше виплачених коштів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність МВ УМВС України в Рівненській області щодо неведення табелю обліку робочого часу під час чергувань позивача. Позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування наказів Рівненського міського відділу управління міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області щодо преміювання ОСОБА_2 від 20.09.2007 р. № 31 о/с, від 19.10.2007 р. № 34 о/с, від 21.11.2007 р. № 38 о/с, від 03.12.2007 р. № 40 о/с, від 17.01.2008р. № 2 о/с, від 26.02.2008 р. № 6 о/с, від 14.03.2008 р. № 8 о/с, від 15.04.2008 р. № 13 о/с, від 15.05.2008 р. № 17 о/с, від 17.08.2008 р. № 26 о/с, від 15.09.2008 р. № 28 о/с, віл 18.10.2008 р. № 31 о/с, від 12.11.2008 р. № 33 о/с, від 13.12.2008 р. № 41 о/с, від 02.01.2009 р. №1 о/с - залишено без розгляду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 29 січня 2009 року ОСОБА_1 звільнений з посади старшого інспектора - чергового чергової частини штабу Рівненського МВ за пунктом 64 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас Збройних Сил (за віком). Вислуга років на день звільнення становить в календарному обчисленні - 15 років 08 місяців 22 дні, в пільговому - 21 рік 10 місяців 22 дні.

Зокрема, в період з 04.02.2008р. по 29.01.2009р. позивач перебував у добових нарядах і просив виплатити йому додаткове грошове забезпечення за службу в нічний час за фактичну кількість відпрацьованих годин з урахуванням раніше виплачених коштів за службу наперед запланований помісячний нічний час у вказаний період.

Так, Рівненським МВ УМВС гр. позивачу було здійснено нарахування та виплата за нічний час у розмірі 35% посадового окладу за кожну годину нічної роботи (з 22-і до 6-ї години).

Згідно пункту 3.7.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499 (z0205-08) , службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов'язків у період з 22.00 по 06.00 год. В цей час надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі), яка не враховується в робочий час.

Тобто, доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу повинна нараховуватися за 6 годин.

Тоді як, згідно з поданими Рівненським МВ УМВС графіками нічних чергувань за період часу лютий 2008 року по січень 2009 року міськвідділом здійснено позивачу компенсацію за нічний час роботи з розрахунку 1 доба - 8 годин, хоча відповідач повинен був нарахувати та компенсувати з розрахунку 1 доба - 6 годин нічного часу.

Наведене свідчить про правомірність висновків суду апеляційної інстанції щодо безпідставності позовних вимог в частині донарахування та виплати позивачу компенсації за службу в нічний час за період 04.02.2008 р. по 29.01.2009 рік.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу наказами Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області встановлювалася щомісячна премія у наступних розмірах: наказ від 18.08.2007р. № 27 о/с - 70%; наказ від 20.09.2007 р. № 31 о/с - 30%; наказ від 19.10.2007 р. № 34 о/с - 30%; наказ від 21.11.2007 р. № 38 о/с - 30%; наказ від 03.12.2007 р. № 40 о/с - 30%; наказ від 17.01.2008 р. № 2 о/с - 10%; наказ від 26.02.2008 р. № 6 о/с- 15%; наказ від 14.03.2008р. № 8 о/с - 70%; наказ від 15.04.2008р. № 13 о/с - 35%; наказ від 15.05.2008р. № 17 о/с - 35%; наказ від 17.08.2008 р. № 26 о/с - 35%; наказ від 15.09.2008р. № 28 о/с - 35%; наказ від 18.10.2008 р. № 31 о/с - 35%; наказ від 12.11.2008 р. № 33 о/с - 35%; наказ від 13.12.2008 р. № 41 о/с - 35%; наказ від 02.01.2009 р. № 1 о/с - 35%.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про міліцію" фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а відповідно до ст. 19 цього Закону форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України. Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з основного та додаткових видів (надбавки, підвищення, доплати, преміювання) - які мають право встановлювати керівники органів і підрозділів у межах фонду оплати праці.

Згідно підпункту "б" пункту 3 Указу Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 04.10.1996 р. № 926/96 (926/96) , надано право керівникам внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів преміювати осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

Розмір премії визначається за результатами роботи за місяць: виконання заходів; виконавська дисципліна; своєчасність та якість підготовки довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності ОВС України; стан забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів.

Отже, виплата премії може проводитись виключно в межах бюджетних асигнувань, а такі зобов'язання, взяті розпорядником бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, відповідно до бюджетного законодавства, не вважається бюджетним зобов'язанням і не підлягає оплаті за рахунок бюджетних коштів та являються бюджетним правопорушенням.

Враховуючи, що премія є додатковим видом грошового забезпечення та є правом, а не обов'язком керівника ОВС, апеляційна інстанція дійшла вірного висновку щодо безпідставності позовних вимог в частині зобов'язання відповідача відновити нарахування позивачу премії в розмірі 70% за період з 01.09.2007 р. по 29.01.2009 р. та скасування відповідних наказів про преміювання.

Також, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не ознайомлення його з відомостями про зміну істотних умов служби та ненадання таких відомостей на вимогу позивача, та неведення звітно-статистично-облікової документації установленої форми, пов'язаної з проходженням служби позивачем в період з 01.09.2007 р. по 29.01.2009 р., оскільки у суді апеляційної інстанції досліджено, що позивач не зміг назвати які саме відомості про зміну умов служби йому були не відомі.

Поряд з цим, необґрунтованими є і позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу кошти грошового забезпечення, нараховані відповідно до законодавства та інформації щодо яких надана до центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України, за вирахуванням раніше виплачених коштів та коштів по довідці Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області від 23.10.2002 р. № 205 за період з 01.01.2000 р. по 29.01.2009 р.,

Разом з тим, судом апеляційної інстанції досліджено, що в порушення пп. 3.7.5 п.3.7 Інструкції № 499 (z0205-08) , табелі обліку робочого часу у Рівненському МВ УМВС України в Рівненській області у спірний період не велись, і відповідно, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача про те, що облікова документація не велась відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2014 року - без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .