Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 у справі № 806/80/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання дій протиправними

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання дій протиправними - задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2016.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області 19.12.2016 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 25.01.2017 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог посилається, що судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки обставинам пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме неналежне фінансування та звільнення 50% працівників відповідача, що вплинуло на термін повторної подачі апеляційної скарги, а також практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 10.02.2016 позов ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" задовольнив. Визнав дії Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області протиправними щодо винесення рішення у вигляді повідомлення від 06.11.2015 № 184, яким платнику податку відмовили в автоматичному бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість.

Відповідачем 02.03.2016 була подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, яка ухвалою суду від 10.03.2016 залишена без руху для приведення її у відповідність з вимогами статті 106 КАС України, а саме надання документу про сплату судового збору.

До суду апеляційної інстанції відповідачем 24.03.2016 подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з тих підстав, що Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області станом на 23.03.2016 фактично позбавлена можливості сплачувати судовий збір .

Ухвалою від 25.03.2016 Житомирський апеляційний адміністративний суд задовольнив клопотання відповідача та продовжив строк на усунення недоліків до 04.04.2016.

Відповідач 04.04.2016 повторно подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків з тих самих мотивів - необхідності внесення змін до кошторису, зазначивши, що станом на 01.04.2016 він позбавлений можливості сплачувати судовий збір.

Ухвалою від 05.04.2016 Житомирський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу повернув заявнику.

Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області 10.10.2016 повторно подано апеляційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 та одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке мотивовано тим, що відповідач є бюджетною організацією, повністю фінансується із Державного бюджету України, на час подання первинної скарги у нього були відсутні кошти для сплати судового збору, що стало перешкодою для оскарження судового рішення. Протоколом робочої групи ГУ ДФС у Житомирській області із організації визначення питання щодо доцільності/недоцільності оскарження рішень судів, винесених не на користь органів ДФС, прийнято рішення за № 24 від 26.09.2016 про подальше оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 та вирішено питання про виділення коштів для сплати судового збору для апеляційного оскарження. Зазначені обставини вважає такими, що безпосередньо пов'язані з можливість поновлення строку апеляційного оскарження при фактичній сплаті судового збору.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області без руху, в ухвалі від 19.10.2016 зазначив, що заявлене відповідачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволеним бути не може, оскільки жодних доказів відсутності у податкового органу коштів для сплати судового збору по даній справі аж до 03.10.2016 та вжиття ним заходів для внесення відповідних змін до кошторису на 2016 рік для забезпечення сплати судового збору суду не надано, що унеможливлює визначення поважності підстав поновлення строку. Щодо прийняття робочою групою ГУ ДФС у Житомирській області із організації визначення питання щодо доцільності/недоцільності оскарження рішень судів, винесених не на користь органів ДФС, рішення про подальше оскарження постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 лише 26.09.2016, то це не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки вирішення питання про доцільність оскарження судового рішення мало відбутися у встановлені законом строки на апеляційне оскарження.

На виконання вимог суду відповідачем надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження яка мотивована тим, що Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області зверталась до ДФС України про виділення необхідної суми коштів для сплати судового збору листом № 420/8/06-30-05-36 від 28.01.2016, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 840 (840-2015-п) "Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 (85-2014-п) " в юридичному управління ГУ ДФС у Житомирській області було звільнено з займаних посад більше 50% посадових осіб, зокрема, і інспектора, яка супроводжувала справу № 806/80/16, що вплинуло на термін повторної подачі апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанцій не знайшов підстав для визнання наведених відповідачем обставин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. Відмова суду у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вмотивована тим, що наведене стосується внутрішньої організації роботи податкового органу, крім того доказів, що відповідачем вживались заходи спрямовані на виділення коштів для сплати судового збору по даній справі після 05.04.2016 та їх відсутності до 03.10.2016 суду не надано, у зв'язку з чим апеляційним судом прийнято рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, що відповідає вимогам абзаців першого та другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, тому відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (228-2002-п) , зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена у праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, судова колегія вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 у справі № 806/80/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.