Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор'євої Л.І.,

Балюка М.І., Барсукової В.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом дочірнього підприємства (далі - ДП) "Екос" акціонерного товариства холдінгової компанії ( далі - АТХК) "Київміськбуд" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення із жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2008 року,

У листопаді 2005 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що рішенням Київської міської державної адміністрації від 15 травня 1995 року АДРЕСА_1 передано на праві повного господарського відання АТХК "Київміськбуд" та визначено статус будинку, як гуртожиток для одиноких. Рішенням АТХК "Київміськбуд" від 11 березня 1996 року № 5, зазначений будинок передано на баланс ДП "Екос" ЖУ "Західне", а наказом від 29 червня 2004 року № 162 передано його на баланс ЖУ "Лівобережне". Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10 жовтня 2004 року № 1915 (із змінами внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10 грудня 2004 року № 2240) статус гуртожитку змінено з 1 січня 2005 року на жилий будинок для малосімейних.

Зазначав, що 15 березня 2005 року ЖУ "Лівобережне" ДП "Екос" укладено договір № 306 з Київським туристичним готелем "Дружба" на проживання ОСОБА_1 разом з сім'єю з компенсаційними витратами на утримання житлового фонду ЖУ "Лівобережне" ДП "Екос" на два ліжко-місця в гуртожитку за АДРЕСА_1 для проживання однією сім'єю, із встановленим договором терміном з 1 січня 2005 року по 30 квітня 2005 року.

Вказував, що по закінченню терміну вказаного договору, відповідачі завчасно попереджались про звільнення ними жилого приміщення, а також про те, що у зв'язку із зміною статусу будинку договір продовжуватись не буде.

Посилаючись на те, що відповідачі добровільно відмовляються звільнити жиле приміщення, позивач просив суд, виселити відповідачів з жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 грудня 2007 року позов ДП "Екос" акціонерного товариства холдінгової компанії "Київміськбуд" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про виселення залишено без задоволення. В частині позовних вимог до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення задоволено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2008 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 грудня 2007 року в частині відмови у виселенні ОСОБА_1, ОСОБА_3 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2008 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.