У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Григор'євої Л.I.
суддів:
Балюка М.I., Данчука В.Г., Гуменюка В.I., Косенка В.Й., -
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
приватного підприємства "Рос"М" про стягнення заробітної плати,
винагороди за виконання трудових обов'язків та зобов'язання внести
запис до трудової книжки про роботу на підприємстві,
в с т а н о в и л а:
У березні 2004 року ОСОБА_1 звернувся з зазначеним позовом,
посилаючись на те, що між власником ПП "Рос"М" ОСОБА_2 та ОСОБА_1
4 лютого 2002 року укладено контракт на управління підприємством,
згідно якого ОСОБА_1 повинен був виконувати трудові обов'язки
керівника підприємства з 4 лютого 2002 року по 31 грудня 2005
року. Згідно даного контракту за виконання своїх обов'язків
керівнику виплачується грошова винагорода, яка містить в собі
щомісячні виплати (оклад) в розмірі 2 000 грн. та додаткову
винагороду (премію) в розмірі 10% від сум, що підтверджені
рішеннями Господарських судів для повернення підприємству. Просив
стягнути невиплачену заробітну плату за весь період дії контракту
в сумі 60 000 грн., невиплачену винагороду в сумі 26 521 грн. 95
коп. та зобов'язати ПП "Рос"М" належним чином оформити трудову
книжку.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 2
лютого 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Чернігівської області від 31 травня 2005 року, позов задоволено.
Стягнуто з ПП "Рос"М" на користь ОСОБА_1 26 521 грн. 95 коп.
невиплаченої винагороди (премії) та 60 000 грн. заборгованості по
заробітній платі, за період з 4 лютого 2002 року по 31 липня 2004
року. Зобов'язано ПП "Рос"М" належним чином оформити трудову
книжку, внісши запис про прийом ОСОБА_1. на роботу на посаду
директора ПП "Рос"М".
У касаційній скарзі ПП "Рос"М" в особі директора ОСОБА_2.
просить скасувати ухвалені рішення суду та направити справу на
новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення
судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції
виходив з того, що між сторонами був укладений трудовий договір,
який підписано як ОСОБА_1 так і власником ПП "Рос"М" ОСОБА_2
Справжність свого підпису та печатки підприємства на контракті
власник підприємства не заперечує. Посилання, що контракт та наказ
про прийняття на роботу від 04 лютого 2002 року є фіктивним,
самостійно виготовленим ОСОБА_1, який скористався чистими аркушами
паперу з підписом власника та печаткою, не підтверджені доказами.
Проте з такими висновками суду погодитись не можливо.
Відповідно до статті 213 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
рішення суду
повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного
судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно
з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу
своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були
досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений трудовий
договір, за яким ОСОБА_1 був призначений керівником ПП "Рос"М" на
строк з 04 лютого 2002 року по 31 грудня 2005 року.
Згідно статті 24-1 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
у разі укладення
трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа
повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника
до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий
договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у
порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики
України.
З матеріалів справи не вбачається, що даний трудовий договір
був зареєстрований у Пенсійному фонді України або в Фонді
соціального страхування.
Як убачається з пункту 6.1 контракту, укладеного 04 лютого
2002 року між ПП "Рос"М" та ОСОБА_1, за виконання обов'язків,
передбачених даним контрактом, керівникові виплачується грошова
винагорода, яка містить у собі: щомісячні виплати (оклад) у
розмірі 2 000 грн.; додаткову винагороду (премію) у розмірі 10
відсотків сум, які підтверджені рішеннями Господарських судів, для
повернення підприємству. Премія виплачується у разі представництва
Керівником підприємства у суді, за довіреністю Власника, протягом
місяця після вступу рішення суду в законну силу.
01 грудня 2002 року директором ПП "Рос "М" ОСОБА_2 було
видане доручення на ім'я ОСОБА_1. на представництво інтересів
підприємства по справі про стягнення заборгованості з ВП
"Запорізької АЕС" ДП "НАЕК"Енергоатом".
Однак, пунктом 3.2 спірного контракту передбачено, що
керівник підприємства діє без доручення від імені Підприємства,
представляє його інтереси на всіх вітчизняних і іноземних
підприємствах у фірмах і організаціях.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки даним обставинам.
Статтею 94 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
передбачено, що заробітна
плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі,
яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за
виконану ним роботу.
В матеріалах справи наявні документи, які підтверджують, що
ПП "Рос"М" з 2001 року і по даний час ніякої господарської
діяльності не веде, дохід у підприємства відсутній (а.с. 75-97).
Суд першої інстанції не перевірив, чи виконувались ОСОБА_1
функції та обов'язки керівника підприємства, передбачені пунктом 2
спірного контракту, а також чи забезпечив високоприбуткову
діяльність підприємства, що передбачено пунктом 1.1 вказаного
контракту.
Крім того, відповідно до статті 143 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують
спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо
суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у
справі.
Судом першої інстанції 06 серпня 2004 року було винесено
ухвалу про призначення судово-технічної експертизи для визначення
справжності контракту, укладеного 04 лютого 2002 року між ПП
"Рос"М" та ОСОБА_1 Виконання даної ухвали було доручено експертам
НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві.
Проте, даної експертизи НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві не
проводило, оскільки питання, поставлені на вирішення експертизи,
можна вирішити лише за допомогою фізико-хімічних досліджень.
Ухвали про призначення судово-технічної експертизи за
допомогою фізико-хімічних досліджень судом першої інстанції не
виносилось. Дане питання залишено без вирішення.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції не перевірив всі
доводи відповідача, як заперечення проти позовних вимог, не
дослідив письмові докази, не провів належну в справі експертизу.
Вияснення даних обставин має суттєве значення для правильного
вирішення спору.
Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково
залишив рішення суду без змін.
Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права
призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої
інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції не можуть
залишатися у силі і підлягають скасуванню, а справа направленню на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу приватного підприємства "Рос"М" в особі його
директора ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 лютого
2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 31
травня 2005 року скасувати, а справу направити до суду першої
інстанції для розгляду іншим суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.I. Григор'єва
Судді: М.I. Балюк
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко