Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.03.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської митниці ДФС, заступника начальника ДФС Пахута Віталія Антоновича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил,

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівської митниці ДФС, заступника начальника ДФС Пахута В.А. про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.03.2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.03.2016 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з даним рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.03.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2016 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.10.2015 року в зону спрощеного митного контролю митного поста "Нові Яриловичі" Чернігівської митниці ДФС, у напрямку Україна - Республіка Білорусь, заїхав автомобіль марки "TOYOTA AVENSIS", під керуванням громадянина України ОСОБА_2 Під час перевірки наданих документів та відповідно до інформації, яка міститься в ПІК "Автотранспортні засоби" ЄАІС ДФС, АСМО "Інспектор-2006", встановлено, що громадянином ОСОБА_2 23.03.2014 року на митну територію України через митний пост "Нові Яриловичі" Чернігівської митниці Міндоходів по смузі митного контролю "червоний коридор" у митному режимі "тимчасове ввезення" з метою власного використання на території України ввезено автомобіль р.н.з. НОМЕР_1, VIN-НОМЕР_2, який відповідно до частини 1 статті 380 Митного кодексу України повинен бути вивезений за межі митної території України в строк до одного року, тобто до 24.03.2015 року.

04 жовтня 2015 року відносно ОСОБА_2 складений протокол про порушення митних правил № 0436/10203/15 за ознаками частини 3 статті 481 Митного кодексу України - перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб.

Постановою заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Пахути В.А. про порушення митних правил від 12.02.2016 року № 0436/10203/15 на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Згідно із частиною 1 статті 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.

При цьому, в положеннях Митного кодексу України (4495-17) не міститься визначення триваючого правопорушення.

Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01.12.2003 року № 22-34-1465 (v1465323-03) , триваючим правопорушенням є такі, що пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Отже, невивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі тимчасового ввезення, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом одного року, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Приймаючи до уваги те, що позивачем до цього часу не виконано обов'язку щодо вивезення транспортного засобу - автомобіль р.н.з. НОМЕР_1, VIN-НОМЕР_2 за межі митної території України,як і не виконано обов'язку розмитнення автомобіля в порядку, встановленому законом, правопорушення є триваючим, а тому доводи позивача що правопорушення, передбачене частиною 3 статті 481 Митного кодексу України, не може розглядатись як триваюче і вважається вчиненим на 11 день - є необґрунтованими.

Оскільки транспортний засіб - автомобіль р.н.з. НОМЕР_1, VIN-НОМЕР_2 позивач ввіз на митну територію України в режимі тимчасового ввезення 24.03.2014 року, кінцевим терміном його вивезення за межі митної території України є 24.03.2105 року, однак позивачем такий обов'язок виконаний не був.

Частиною 3 статті 481 Митного кодексу України передбачено, що перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, митним органом правопорушення виявлене 04.10.2015 року. При цьому, постанова про порушення митних правил № 0436/10203/15 винесена заступником начальника Чернігівської митниці ДФС Пахути В.А. 12.02.2015 року, тобто в межах шестимісячного строку з дня виявлення триваючого правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова заступника начальника Чернігівської митниці ДФС Пахути В.А. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 3 статті 481 Митного кодексу України винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, отже, підстави для її скасування відсутні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.03.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської митниці ДФС, заступника начальника ДФС Пахута Віталія Антоновича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.