Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2016 року, ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року, додаткову постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.03.2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправною відмови в призначенні соціальної допомоги та стягнення моральної шкоди протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил,

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправною відмови в призначенні соціальної допомоги та стягнення моральної шкоди.

Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Славутського міського управління праці та соціального захисту населення від 13.11.2015 року в призначенні ОСОБА_2 державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім'ї.

Скасовано рішення Славутського міського управління праці та соціального захисту населення Хмельницької області від 13.11.2015 року про відмову ОСОБА_2 в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.

Зобов'язано Славутське міське управління праці та соціального захисту населення Хмельницької області призначити та виплатити ОСОБА_2 державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї за листопад 2015 року в розмірі 749,71 грн.

Стягнуто з Славутської міської ради Хмельницької області в користь ОСОБА_2 1000,00 грн. моральної шкоди.

Додатковою постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.03.2016 року стягнуто на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань Славутського міського управління праці та соціального захисту населення судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Стягнуто з місцевого бюджету Славутської міської ради на користь держави судовий збір за вимогами немайнового характеру в розмірі 18,19 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 533,01 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2016 року - без змін.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а додаткову постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.03.2016 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з даним рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2016 року в частині визначення розміру моральної шкоди, стягнувши на її користь 3000,00 грн.; скасувати додаткову постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.03.2016 року в частині стягнення з неї на користь держави судового збору в розмірі 533,20 грн.; скасувати ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 просила відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.02.2016 року ОСОБА_2 відстрочено сплату судового збору за звернення до суду до ухвалення рішення у справі.

Ухваливши постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2016 року про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2. суд не вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішене питання про судові витрати.

Згідно із частинами 1, 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи, що ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.02.2016 року ОСОБА_2 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, а не звільнено від сплати судового збору, та те, що при зверненні до суду позивачка просила стягнути з відповідача 30000,00 грн. моральної шкоди, а судом в цій частині частково задоволені позовні - стягнуто 1000,00 грн., тобто 3,3%, суд обґрунтовано стягнув з позивачки на користь держави судовий збір пропорційно частині відмовлених позовних вимог.

Згідно із частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Враховуючи, що протиправним рішенням відповідача позивачці завдано моральну шкоду, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн., визначеному з урахуванням всіх обставин справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.03.2016 року, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року, додаткову постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.03.2016 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправною відмови в призначенні соціальної допомоги та стягнення моральної шкоди протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.