ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2017 року м. Київ К/800/35574/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шведа Е.Ю.,
суддів: Гончар Л.Я.,
Черпіцької Л.Т.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за
касаційною скаргою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради
на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2016 року
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року
у справі № 127/15957/16-а
за позовом ОСОБА_2
до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради
про скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради (далі - Комісія) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 15 липня 2016 року № 799.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області суду від 26 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі Комісія, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати, прийняти нове - про відмову у позові. Доводи касаційної скарги мотивовані правомірністю притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ).
У своїх запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 просив залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги відповідно до ст. 220 КАС України.
Судами встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0509 га по АДРЕСА_1, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 26 лютого 2009 року.
05 червня 2016 року уповноваженою особою КП ВМР "Муніципальна поліція" щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОН № 000746, передбачене ст. 152 КУпАП, яке полягає в тому, що позивач умисно використовує власну присадибну земельну ділянку в комерційних цілях, а саме з метою виготовлення кілець для криниці.
15 липня 2016 року на засіданні Комісії розглянуто зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення, заслухано пояснення позивача та ухвалено рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн., що підтверджується протоколом № 799 засідання адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради. Відповідно до змісту протоколу до нього додано фотоматеріали, доповідна записка, акт обстеження місця порушення законодавства у сфері благоустрою, колективне звернення.
У постанові Комісії ради від 15 липня 2016 року № 799 зазначено, що ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно використовує власну присадибну земельну ділянку не за цільовим призначенням (обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд), а в комерційних цілях для виготовлення бетонних виробів (кілець для криниці), чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, яке полягає у порушенні правил благоустрою території населеного пункту, а саме: п.п. 6.13.1.(23) "Правил благоустрою м. Вінниці" і посягнув на встановлений громадський порядок.
Також судами установлено, що приписами пп. 23 п. 6.13.1 рішення Вінницької міської ради від 01 березня 2011 року № 104 "Про затвердження Правил благоустрою території міста Вінниці" заборонено використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності постанови Комісії від 15 липня 2016 року № 799 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ст. 152 КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
Водночас, згідно з положеннями ст. 53 КУпАП використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ч. 4 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Зважаючи на викладене, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не відноситься до порушення правил благоустрою, оскільки є окремим складом іншого адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП (80731-10) . Водночас, до спірних відносин Комісія зобов'язана застосувати нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, яким у цьому випадку є КУпАП (80731-10) , а не рішення Вінницької міської ради від 01 березня 2011 року № 104 "Про затвердження Правил благоустрою території міста Вінниці".
Отже постанова Комісії ради від 15 липня 2016 року № 799 є неправомірною, а позивача незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення саме ст. 152 КУпАП.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій прийняли обґрунтовані рішення про задоволення позову, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: