Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор'євої Л.І.,

суддів: Гуменюка В.І., Косенка В.Й.,

Жайворонок Т.Є., Пшонки М.П., -

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, закритого акціонерного товариства "Агрофорт", 3-тя особа - державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди землі та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства "Міжнародна агропромислова корпорація" про визнання недійсними договорів оренди землі, за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства "Агрофорт" на рішення апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2008 року,

У листопаді 2007 року закрите акціонерне товариство "Міжнародна агропромислова корпорація" (далі - ЗАТ "МАК") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, закритого акціонерного товариства "Агрофорт" ( далі - ЗАТ "Агрофорт"), мотивуючи вимоги тим, що ЗАТ "МАК" в особі ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, 7 вересня 2005 року були укладені з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 3.05 га, кожна строком на 5 років. Позивач указував, що зазначені договори були незаконно розірвані від імені ЗАТ "МАК" ОСОБА_3, оскільки термін дії довіреності, виданої ОСОБА_3, закінчився 31 грудня 2005 року, а тому ЗАТ "МАК" просило визнати вказані угоди про розірвання договорів оренди землі, які він уклав 26 березня 2007 року, недійсними, також просило визнати недійсними договори оренди землі від 3 березня 2007 року, укладені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ТОВ "Агрофорт", ураховуючи, що ЗАТ "МАК" є орендарем указаних земельних ділянок у зв'язку з недійсністю договорів про розірвання договорів оренди землі.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали зустрічні позови, в яких просили визнати недійсними договори оренди спірних земельних ділянок, укладені ними 7 вересня 2005 року із ЗАТ "МАК" посилаючись на те, що акти приймання-передачі цих земельних ділянок фактично не підписувалися та земельні ділянки не передавалися, а договори оренди цих земельних ділянок не зареєстровані відповідним органом і не скріплені печаткою ЗАТ "МАК".

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 18 січня 2007 року в задоволенні позову ЗАТ "МАК" відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2008 року рішення районного суду скасовано, позов ЗАТ "МАК" задоволено, у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ЗАТ "Агрофорт" - правонаступник ТОВ "Агрофорт" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 7 вересня 2005 року ЗАТ "МАК", в особі Віце-президента товариства ОСОБА_3 укладено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договори оренди землі № 842 та № 862 на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,05 га кожна, які знаходяться на території Черняхівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, терміном на 5 років, належать відповідачам на праві приватної власності на підставі державних актів на право приватної власності на землю.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди землі із ЗАТ "МАК" від 7 вересня 2005 року суд першої інстанції виходив з їх невідповідності вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки договори укладені без передачі об'єктів оренди за актами приймання-передачі та належної їх реєстрації.

Зазначений висновок суду першої інстанції ґрунтується на вимогах ч. 1 ст. 203 ЦК України, ст. 15 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої невід'ємною частиною договору оренди землі є акт приймання-передачі об'єкта оренди, план (схема) земельної ділянки, що передається в оренду, та інші документи.

Згідно зі ст. 17 зазначеного закону передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі").

За відсутності такого закону, на момент укладення сторонами договорів оренди вони підлягали реєстрації структурними підрозділами Центру Державного земельного кадастру при Держкомземі України на підставі п. 33 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 "Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі" (2073-98-п) і Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року № 174 (z0641-03) .

Як установлено судом, договори оренди землі від 7 вересня 2005 року зареєстровані в Черняхівській сільській раді 20 квітня 2006 року, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин районний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані договори укладені з порушенням порядку передачі земельних ділянок в оренду, передбаченого Законом України "Про оренду землі" (161-14) , без складання актів приймання-передачі цих земельних ділянок та їх належної реєстрації.

З урахуванням встановлених обставин, визнавши недійсними зазначені договори оренди, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ЗАТ "МАК", оскільки на момент укладення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 договорів оренди з ТОВ "Агрофорт" - 28 і 30 березня 2007 року - були відсутні перешкоди для їх укладення.

Скасовуючи законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову ЗАТ "МАК" і відмову в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2, апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права й дійшов помилкового висновку про те, що земельні ділянки були фактично передані ЗАТ "МАК" і перебували в його користуванні на підставі договорів оренди, у зв'язку з чим відповідно до ст. 339 ЦПК України рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Агрофорт" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2008 року скасувати, залишити в силі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 18 січня 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.