Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_1 В ніч з 23 на 24 липня 2005 року з вини проживаючої у вищерозташованій квартирі доньки відповідачів ОСОБА_4сталося залиття квартири позивачки. Внаслідок залиття було пошкоджено стелю та стіни. Згідно даних кошторису витрати на ремонт квартири становлять 2 459 грн. Крім того, діями відповідачів позивачці ОСОБА_1 завдано моральної шкоди. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачів 2 459 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 8 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 2 листопада 2006 року у задоволенні позову відмовлено.

15 листопада 2006 року ОСОБА_1 подала заяву про апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 2 листопада 2006 року.

28 листопада 2006 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 2 листопада 2006 року.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 2 листопада 2006 року визнано неподаною та повернуто скаржниці з підстав несплати заявником витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовується положення статті 121 цього Кодексу.

У статті 121 ЦПК України зазначено, що суддя, встановивши, що не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, що підтверджується квитанцією Дарницького відділення №5397 Ощадного банку України від 05 січня 2007 року.

Ця квитанція була надіслана рекомендованим листом на адресу Апеляційного суду м. Києва 10 січня 2007 року і отримана адресатом 12 січня 2007 року.

При вирішенні питання про визнання неподаною та повернення ОСОБА_1 її апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, чим порушив норми процесуального права та позбавив ОСОБА_1 права на захист своїх прав.

Враховуючи викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Керуючись статтями 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2007 року скасувати, а справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.