6-5785св07 Про виселення з аварійного житлового будинку з наданням іншого жилого приміщення та за зустрічним позовом про зобов'язання надати благоустроєне жиле приміщення у зв'язку з виселенням - 13.08.2008 Прийняття

розглянувши справу за позовом приватного підприємства (далі-ПП) "ЛюдВік" до ОСОБА_1, 3-тя особа: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про виселення з аварійного житлового будинку з наданням іншого жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства (далі-ПП) "ЛюдВік" про зобов'язання надати благоустроєне жиле приміщення у зв'язку з виселенням,

У березні 2006 року ПП "ЛюдВік" звернулось із зазначеним позовом до ОСОБА_2 про виселення з наданням іншого жилого приміщення, посилаючись на те, що рішенням Одеського місьвиконкому від 26 вересня 1994 року будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, визнано аварійним, а його мешканці включені до списку на відселення з аварійних будинків міста. 12 липня 2005 року виконком Одеської міської ради прийняв рішення про надання дозволу ПП "ЛюдВік" на подальше проектування та будівництво шести поверхового житлового будинку з мансардним поверхом, вбудованими офісними приміщеннями й підземним гаражем. 15 липня 2005 року виконкомом Одеської міської ради прийнято рішення про відведення та надання в оренду позивачу земельної ділянки площею 0,2294 га за адресою:АДРЕСА_2, АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що відповідач відмовляється від запропонованих жилих приміщень, ПП "ЛюдВік" просило виселити ОСОБА_2 із наданням, за рахунок ПП "ЛюдВік", іншого благоустроєного жилого приміщення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачОСОБА_2 помер. Судом було замінено відповідача ОСОБА_2 на ОСОБА_1., оскільки нею прийнято у спадщину після смерті матері 29/200 квартири АДРЕСА_1

ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом до ПП "ЛюдВік" про зобов'язання надати їй благоустроєне житло у зв'язку із виселенням.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2006 року позов ПП "ЛюдВік" задоволено. Виселено ОСОБА_1. із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення із сплаченням вартості належних їй 29/200 частин вказаної квартири. Стягнуто з ПП "ЛюдВік" на користь ОСОБА_1 47 952 грн. у відшкодування належних їй 29/200 частин квартири АДРЕСА_1 У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 7 лютого 2007 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2006 року змінено. Припинено право власності ОСОБА_1 на 29/200 частин квартири під АДРЕСА_1. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять скасувати ухвалені судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, як зазначено у пункті 1 частині 1 статті 201 ЦПК України.

Встановлено, що у померлого ОСОБА_2 є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 1990 р. н. та ОСОБА_4, 2001 р. н.

Частинами 1 та 2 статті 39 ЦПК України передбачено, що права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років та неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни та інші особи, визначені законом.

Також у частині 4 статті 1268 ЦК України зазначено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.

Отже, суд першої інстанції притяг до участі у справі не всіх правонаступників.

Крім того, задовольняючи позов ПП "ЛюдВік", суд першої інстанції вважав, що до спірних правовідносин по виселенню ОСОБА_1 може бути застосована стаття 171 ЖК України.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Статтею 171 ЖК України передбачено, що у разі знесення жилих будинків, що є в приватній власності громадян, у зв'язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду. Крім того власникам жилих будинків на їх вибір або сплачується вартість будинків, будівель та пристроїв, що зносяться, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будівель та пристроїв за своїм розсудом.

Тобто, у разі знесення жилих будинків, власникам цих будинків надаються квартири за встановленими нормами. А також сплачуються, на вибір власника будинку, або вартість будинків, будівель та пристроїв, що зносяться, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, визнавши порушеними права позивача, не притяг до участі у справі належних правонаступників, не врахував положення відповідача, як власника іншої частини будівлі. Крім того, судом не вирішено питання про те, які правовідносини випливають із встановлених фактів та чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи і докази на їх підтвердження.

Суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, не перевірив доводи апеляційної скарги і залишив рішення районного суду без змін.

За таких обставин, ухвалені судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 7 лютого 2007 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.