Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Маринчак Н.Є., Приходько І.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016

у справі № 802/3465/15-а

за позовом ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.)

до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, Могилів-Подільська ОДПІ)

третя особа: Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті

про визнання протиправними дій та скасування висновку, -

ОСОБА_4 звернувся у вересні 2015 року до суду з позовом до Могилів-Подільської ОДПІ про визнання протиправними дій та скасування висновку від 03.07.2015 № 3810/10/02-12-17.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2015 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано висновок Могилів-Подільської ОДПІ від 03.07.2015 № 3810/10/02-12-17 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" в частині встановлення того, що ОСОБА_4 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік вказано недостовірні відомості щодо майна (майнових прав) набутого (набутих) ОСОБА_4 за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2015 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.10.2015. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу позивача зазначає, що висновок складений правомірно та без порушень будь-яких норм права, а тому не може підлягати скасуванню.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі запиту Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 07.05.2015 № 820/16/16-15 про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" (1682-18) та заяви ОСОБА_4, який працює на посаді заступника начальника Управління Укртрансінспекції у Вінницькій області, Могилів-Подільською ОДПІ проведено перевірку достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 року № 1682-VII (далі - Закон № 1682-VII (1682-18) ), за результатами якої складено висновок від 03.07.2015 № 3810/10/02-12-17.

За результатами перевірки відомостей щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації, та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, доходам, отриманим із законних джерел - порушень (невідповідностей) не встановлено.

При перевірці питання щодо наявності транспортних засобів у Декларації, відомостям щодо транспортних засобів, зареєстрованих за ОСОБА_4 встановлено, що згідно наданої Центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Могилів-Подільського району та м. Могилів-Подільський ДАІ у Вінницькій області за позивачем зареєстрований транспортний засіб - Mercedes-Benz E300DT, 1995 року випуску, дата реєстрації 02.10.2008, який не вказаний у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.

Відповідно до пояснень ОСОБА_4 автотранспортний засіб Mercedes-Benz E300DT, 1995 року випуску, було відчужено громадянину ОСОБА_5, а в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік позивачем було відображено дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна в сумі 80 000,00 гривень.

При цьому, на підтвердження факту перебування автотранспортного засобу Mercedes-Benz E300DT, 1995 року випуску, у користуванні громадянина ОСОБА_5 надано довіреність від 27.09.2013, яка посвідчена приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_6

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на момент придбання позивачем транспортного засобу, посад щодо яких здійснюються заходи з очищення влади, перелік яких визначено в пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", ОСОБА_4 не займав.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходив з наступного.

У розумінні ст. 1 Закону № 1682-VII, очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються в тому числі й щодо посадових та службових осіб органів прокуратури України.

Положеннями ч. 3 ст. 1 Закону № 1682-VII визначено, що протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною 1статті 4 цього Закону.

Згідно з ч. 8 ст. 3 Закону № 1682-VII заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (5207-17) , та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Таким чином, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.

Відповідно ч. 4 ст. 5 Закону № 1682-VII організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

За приписами ч. 5 ст. 5 Закону № 1682-VII перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (5207-17) (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно ч. 10 ст. 5 Закону № 1682-VII, у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку. Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 (563-2014-п) "Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" (1682-18) затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 563) та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Відповідно до Переліку органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону № 1682-VII, обов'язок зі здійснення перевірок відомостей щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб у частині недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (5207-17) , та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у поданих ними деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел, покладено на Державну фіскальну службу України. Зазначене також відповідає повноваженням ДФС, які визначені пп. 92-1 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 236 від 21.05.2014 (236-2014-п) , згідно з яким ДФС відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682-VII.

Пунктами 19 та 20 Порядку № 563 (563-2014-п) визначено, що з метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.

ДФС у порядку, визначеному Мінфіном, проводить перевірку достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, складеної в повному обсязі за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (5207-17) , за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел. Наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014 (z1385-14) затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682-VII (далі - Порядок № 1100), яким визначено процедуру проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682-VII, зазначених особами, перелік яких наведено у п.п. 1-11 ч. 1 Закону № 1682-VII (1682-18) , у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (5207-17) .

Пунктом 3 Порядку № 1100 (z1385-14) встановлено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові: 1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи; 2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України (2755-17) , від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка; 3) проведення перевірки, що фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел; 4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей; 5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку; 6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1100 (z1385-14) при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Пунктом 6 Порядку № 1100 (z1385-14) визначено, що отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

У ході розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є особою, яка займає посаду, щодо яких, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682-VII, здійснюються заходи з очищення влади (люстрації) та щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (5207-17) , набутого (набутих) за час перебування на посадах в органах прокуратури, доходам, отриманим із законних джерел, як це встановлено п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682-VII.

Так, відповідно до вимог вказаного закону позивач подав заяву про проведення відносно нього перевірки в якій зазначив: що заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, щодо нього не застосовуються та зазначив, що надає згоду на проходження перевірки, оприлюднення відомостей щодо себе відповідно до вимог Закону № 1682-VII (1682-18) .

У зв'язку з надходженням від позивача вказаної заяви було направлено запит про проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII (1682-18) , до якого долучено копії заяви позивача, сторінок паспорта громадянина України та документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 та трудової книжки.

Результати вказаної перевірки оформлено оскаржуваним висновком Могилів-Подільської ОДПІ, яким зафіксовано, що у ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (2014) вказано недостовірні відомості щодо наявності транспортних засобів, а саме не вказано зареєстрований за ОСОБА_4 транспортний засіб - Mercedes-Benz E300DT, 1995 року випуску, дата реєстрації 02.10.2008 (згідно наданої інформації Центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Могилів-Подільського району та м. Могилів-Подільський ДАІ у Вінницькій області), який згідно з поясненнями позивача був відчужений громадянину ОСОБА_5 відповідно до доручення від 27.09.2013.

Водночас, встановлено, що вартість майна, вказаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII, відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_4 із законних джерел.

У тексті оскаржуваного висновку міститься інформація щодо надсилання відповідачем запитів про надання відомостей стосовно позивача до відповідних органів з метою отримання інформації відносно позивача для перевірки зазначених у декларації даних.

При цьому, висновок сформовано з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень, зокрема, в останньому зазначено, що відповідно до наданих позивачем пояснень, вказаний автомобіль був проданий по дорученню в 2013 році і декларант вважав, що даний автомобіль є відчужений, а тому і не потребує зазначенню у декларації.

Колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що відповідачем дотримано порядок проведення перевірки та формування висновку від 03.07.2015 № 3810/10/02-12-17, зокрема, на підставі встановлених відомостей та інформації, вказаної позивачем в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.

Так, судом апеляційної інстанції вірно зауважено про хибність висновку суду першої інстанції про те, що відповідач неправомірно вказав у висновку про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), набутих за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII, оскільки позивач дійсно не вказав інформацію про належний йому транспортний засіб, який відповідно до зазначеного вище знаходиться у власності позивача.

Поряд з цим, передача транспортного засобу іншій особі на підставі доручення не є переходом права власності в розумінні Цивільного кодексу України (435-15) та не може бути підставою для ствердження, що особа не є власником майна, у зв'язку із його передачею іншій особі на підставі доручення, а тому позивач повинен був зазначити у відповідній декларації про те, що він є власником вказаного автомобіля, незалежно від того факту, що він був переданий іншій особі на підставі доручення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі, тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна не може бути підставою для застосування Закону про очищення влади (1682-18) в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

Так, як і в свою чергу не можна робити висновок про протиправність висновку податкового органу про недостовірність даних зазначених особою у декларації, у зв'язку із тим, що орган який здійснював перевірку, наприклад зазначив про наявність майна, яке було придбане особою ще до зайняття відповідної посади (дана ситуація), оскільки під час заповнення декларації особа вказує про все наявне в неї майно, а не тільки те, що набуте за час перебування на посаді та засвідчує власним підписом про достовірність вказаних нею даних, якщо перевіряючим органом дотримано процедуру здійснення перевірки відомостей та зроблено висновки на підставі поданих особою документів (інформації) та наданих відповідними органами даних (в даному випадку відомостей наданих Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті) підстави для визнання таких висновків, складення яких відповідно до закону є обов'язковим для органу, протиправними - є безпідставним.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

Отже, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та не правильного вирішення справи, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції правомірно та обґрунтовано скасовано постанову суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220- 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2016 у справі № 802/3465/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.