Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й.(судді-доповідача),

Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - ТУ ДСА в Луганській області), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Луганській області, про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 7 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, про: визнання неправомірними дії ТУ Д СА в Луганській області по невиплаті суддівської винагороди за жовтень-листопад 2014 року; стягнення з відповідача заборгованість із заробітної плати у сумі 36540 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 7 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії ТУ ДСА в Луганській області по невиплаті ОСОБА_3 суддівської винагороди за жовтень 2014 року. Стягнуто з ТУ ДСА Луганській області на користь ОСОБА_3 заборгованість із заробітної плати у сумі 14208 грн 64 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, просить скасувати ухвалені ними судове рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати за листопад 2014 року.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновків про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на наступне.

Судами встановлено, що постановою Верховної Ради України № 298-VI від 22 травня 2008 року (298-17) ОСОБА_3 обрано безстроково на посаду судді місцевого Перевальського районного суду Луганської області.

Наказом ДСА України № 124 від 22.09.2014 (v0124750-14) "Про організаційні заходи щодо виконання положень Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (1632-18) визначено, що припинення/відновлення роботи (діяльності) місцевих та апеляційних судів, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється на підставі наказу голови суду або особи, яка виконує його обов'язки. У разі якщо судом здійснюється правосуддя лише за окремими категоріями справ, про це зазначається в наказі.

Судами встановлено, що 8 грудня 2014 року ДСА України надано відповідь на лист в.о. голови Перевальського районного суду Луганської області від 11.11.2014 вих. № 11484, в якому повідомлено, що за даними Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 20.11.2014 № 33/224/А Перевальський районний суд Луганської області контролюється терористами. Також повідомлено, що розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.122014 № 56/0/38-14 "Про визначення територіальної підсудності справ" встановлено, що розгляд справ, підсудних Перевальському районному суду Луганської області здійснюється Лисичанським міським судом Луганської області.

Частиною 2 статті 14 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" від 20.03.2003 р. №№ 638-ІV встановлено, що у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (1085-2014-р) затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, до якого також увійшли населені пункти Перевальського району. Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 7 листопада 2014 року "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" (595-2014-п) встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації зобов'язані забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Цією ж постановою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок), пунктом 2 якого визначено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Вказаний пункт визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2015 року у справі № 826/18826/14, яка набрала законної сили.

Водночас, пунктами 3, 4 Тимчасового порядку (чинного на час звернення позивача до суду та розгляду справи) передбачено, що заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

Заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) виплачується та виплати за час щорічної відпустки працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються, якщо установа продовжує функціонувати працівники (військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу) виконують свої обов'язки.

Переміщення установи на контрольовану територію, а також її функціонування на цій території здійснюється за рішенням органу вищого рівня (у разі переміщення органу місцевого самоврядування - за рішенням відповідної місцевої ради).

Аналіз викладених положень Постанови № 595 (595-2014-п) дає підстави для висновку, про те, що вказаний нормативно-правовий акт і затверджений ним Тимчасовий порядок не скасовують, не обмежують і не звужують закріплені Конституцією України (254к/96-ВР) гарантії, права чи свободи позивача стосовно отримання суддівської винагороди, а лише встановлюють особливий порядок (механізм) реалізації державної політики в частині такої виплати у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

ДСА України направлено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ подання щодо зміни територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованому в районі проведення антитерористичної операції Перевальському районному суду Луганської області від 02.12.2014 № 8-5564/14.

Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.12.2014 визначено територіальну підсудність справ та встановлено, що розгляд справ, підсудних Перевальському районному суду Луганскої області, здійснюється Лисичанським міським судом Луганської області.

Рішенням Ради суддів України від 23.12.2014 року № 76 (далі - Рішення) ухвалено вважати такими, що тимчасово прикріплені до штату судів того самого рівня і спеціалізації відповідно в Донецькій та Луганській областях, що функціонують на території, підконтрольній українській владі, суддів, які подали заяви на переведення на роботу на посадах суддів до інших судів України з судів, які тимчасово знаходяться на неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, до прийняття рішення про їх переведення у встановленому законом порядку. Відповідно до цього Рішення суддів Перевальського районного суду Луганської області прикріплено до Рубіжанського міського суду Луганської області.

Голови відповідних судів видають накази про тимчасове прикріплення таких суддів на підставі заяв суддів про прикріплення та штатних розписів у порядку та на умовах, визначених п. 2 Рішення.

Рішенням також зобов'язано ДСА України забезпечити виплату суддівської винагороди, обрахованої з дня останнього нарахування до дня тимчасового прикріплення, та допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу (у разі перебування у відпустці) та суддівської винагороди до моменту переведення в установленому законом порядку в судах, до яких вони тимчасово прикріплені.

Як встановлено судами, та не заперечується сторонами у справі, позивача до Рубіжанського міського суду Луганської області прикріплено не було, у зв'язку з тим, що позивачем відповідна заява не подавалась.

За таких обставин, враховуючи положення п. 3 Тимчасового порядку, та беручи до уваги звільнення позивача з посади судді згідно з постановою Верховної Ради України від 16 липня 2015 року № 633-VІІІ (633-19) , заробітна плата позивачу за листопад 2014 року підлягає виплаті після повернення під контроль органів державної влади населених пунктів Перевальського району.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача по невиплаті їй суддівської винагороди за листопад 2014 року та стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати у сумі 18270 грн за листопад 2014 року не підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначених обставин та норм права, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права, тому підстав до скасування чи зміни їх рішень немає.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 7 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України