У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Григор'євої Л.I., Гуменюка В.I.,
Данчука В.Г., Косенка В.Й.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою
та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у
користуванні будинком, за касаційною скаргою ОСОБА_1. на рішення
Жовтневого районного суду м. Луганська від 9 лютого 2004 року та
ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Луганської області від 18 червня 2004 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2. про поділ
земельної ділянки, закріпленої за будинком АДРЕСА_1. В
обгрунтування позову посилався на те, що він і відповідачка є
співвласниками будинку відповідно в частинах - 61/100 та 39/100.
Посилаючись на неприязні стосунки і спір щодо користування
подвір'ям, позивач просив установити межі земельних ділянок
відповідно до висновку експертизи.
ОСОБА_2 подала зустрічний позов і, посилаючись на самовільне
будівництво ОСОБА_1. відкритого вхідного майданчика та ганку, які
створюють їй перешкоди в користуванні будинком, просила
постановити рішення, яким зобов'язати відповідача знести
самовільно проведені добудови.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 9 лютого
2004 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової
палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області
від 18 червня 2004 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1.
до ОСОБА_2. про встановлення порядку користування земельною
ділянкою та задоволено зустрічний позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про
усунення перешкод у користуванні будинком. Зобов'язано ОСОБА_1.
знести самовільно збудовану споруду (майданчик) на плані під
літерою А-3.
ОСОБА_1. звернувся до Верховного Суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постановлені судові рішення й
направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції,
посилаючись на порушення судом норм процесуального права та
неправильне застосування норм матеріального права, зокрема: ст.ст.
203, 309 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову та задовольняючи
зустрічний позов, суд першої інстанції, з висновками якого
погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що, оскільки
сторони у справі є співвласниками будинку АДРЕСА_1, частки яких
становлять 61/100 та 39/100, і за висновком експертизи поділ
земельної ділянки можливий лише за варіантом, відповідно до якого
ширина проходу за стіною частини будинку відповідачки складатиме
0,8 м, що менше встановленої ДБН-1992 р. норми, визначення такого
порядку землекористування є неможливим. Крім того, збудована
ОСОБА_1. некапітальна споруда на подвір'ї будинку, перешкоджає
ОСОБА_2. у користуванні будинком.
Проте з указаними висновками судів у частині відмови в
задоволенні вимог про встановлення порядку користування земельною
ділянкою погодитися не можна з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. та ОСОБА_3.
належало по 1/2 частині будинку АДРЕСА_1. У зв'язку з
затвердженням акта приймання житлової добудови в експлуатацію 20
грудня 1984 року проведено розрахунок ідеальних і реальних часток
у будинку з надвірними будівлями та визначено такі для ОСОБА_1. та
ОСОБА_3., як 61/100 та 39/100 частин (а.с.17,18). 12 січня 1991
року ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3. 39/100 частин указаного будинку
(а.с. 54-55).
Відповідно до ст. 91 Земельного кодексу ( 561-12 ) (561-12)
Української РСР (1970 року, який діяв на час проведення прибудов)
особи, яким належить будинок на праві спільної власності,
користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею
визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток у
спільній власності на будинок. Наступні зміни в розмірі часток у
спільній власності на будинок, які сталися у зв'язку з прибудовою,
надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого
порядку користування ділянкою.
Таким чином, ураховуючи рівність часток співвласників
будинку: ОСОБА_1. і ОСОБА_3. - та обставини, що потягли за собою
наступну зміну розміру часток у спільній власності, у суду першої
інстанції та апеляційного суду не було підстав для висновку щодо
правомірності поділу земельної ділянки між ОСОБА_1. і наступним
власником - ОСОБА_2. відповідно до часток у будинку з надвірними
будівлями - 61/100 та 39/100 частин.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій цих обставин не
врахували, та не вирішили питання про призначення експертизи для
визначення порядку користування земельною ділянкою з урахуванням
рівності часток сторін відносно земельної ділянки, колегія суддів
вважає, що зазначені порушення норм процесуального права призвели
до неправильного вирішення справи.
Тому постановлені з порушенням норм процесуального права та
неправильним застосуванням норм матеріального права судові рішення
в частині вирішення спору про встановлення порядку користування
земельною ділянкою підлягають скасуванню з передачею справи на
новий судовий розгляд у суд першої інстанції.
Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 9 лютого
2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних
справах апеляційного суду Луганської області від 18 червня 2004
року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_1 про
встановлення порядку користування земельною ділянкою скасувати, а
справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у суд
першої інстанції.
У решті - судові рішення залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
Л.I. Григор'єва
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко