У Х В А Л А
Iменем України
27 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Гуменюка В.I.,
Григор'євої Л.I., Данчука В.Г.,
Косенка В.Й.,-
розглянувши справу за позовомОСОБА_1 до військової частини
А-2038 про поновлення на роботі, стягнення суми заборгованості по
виплаті заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного
прогулу, витрат на лікування, санаторно-курортне лікування,
відшкодування моральної шкоди та визнання незаконним контракту,
в с т а н о в и л а:
У травні 2004 року ОСОБА_1. звернулась із зазначеним позовом,
посилаючись на те, що наказом НОМЕР_1 вона в порядку переведення
була прийнята на роботу у військову частину А-2038 на посаду
IНФОРМАЦIЯ_1 з укладенням контракту до укомплектування цієї посади
IНФОРМАЦIЯ_2, а наказом №НОМЕР_2 звільнена з роботи за п. 8 ст. 36
КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
у зв'язку із закінченням строку дії
контракту.
Оскільки на час видання наказу від 30 квітня 2004 року
відпали підстави для її звільнення за п. 8 ст. 36 КЗпП України
( 322-08 ) (322-08)
, позивач вважала його незаконним.
Також позивач зазначала, що відповідач протягом 2003 - 2004
років не нарахував і не виплатив їй надбавку за боєздатність,
напруженість та ін. в сумі 806 грн. Посилаючись на вказане,
ОСОБА_1. просила поновити її на роботі, стягнути середній
заробіток за час вимушеного прогулу, 806 грн. суми заборгованості
по виплаті заробітної плати, 3000 грн. у рахунок відшкодування
моральної шкоди, 400 грн. понесених витрат на надання юридичної
допомоги.
Під час розгляду справи позивач змінила і доповнила позовні
вимоги і просила поновити її на роботі, стягнути з відповідача на
її користь 2101 грн. 57 коп. середнього заробітку за час
вимушеного прогулу, 1082 грн. 64 коп. суми заборгованості по
виплаті заробітної плати, 237 грн. 89 коп. понесених витрат на
лікування, 134 грн. 57 коп. понесених витрат на придбання ліків,
2000 грн. вартості санаторно-курортного лікування, 3000 грн. у
рахунок відшкодування моральної шкоди, 550 грн. понесених витрат
на надання юридичної допомоги, а також визнати незаконним контракт
від 25 грудня 2001 року.
Рішенням Житомирського районного суду від 19 серпня 2005
року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської
області від 3 листопада 2005 року, у задоволенні позову
відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені
рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права і направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до наказу НОМЕР_1 та
контракту від 25 грудня 2001 року позивач у порядку переводення
була прийнята на роботу у військову частину А-2038 на посаду
IНФОРМАЦIЯ_1 до укомплектування цієї посади IНФОРМАЦIЯ_2, а згідно
з наказом НОМЕР_2 звільнена з роботи у зв'язку із закінченням
строку контракту за п. 8 ст. 36 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
. Наказом
НОМЕР_3 підстава звільнення з роботи ОСОБА_1. змінена з п. 8 ст.
36 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
на п. 2 ст. 36 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
.
Відмовляючи у задоволенні вимог про поновлення на роботі суд
першої інстанції виходив з того, що між позивачем та військовою
частиною був укладений строковий трудовий договір, який закінчився
у зв'язку з прийняттям на згадану посаду IНФОРМАЦIЯ_2, тому
позивач обгрунтовано була звільнена з роботи за п. 2 ст. 36 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України від 25 березня
1992 року "Про загальний військовий обов'язок і військову службу"
( 2232-12 ) (2232-12)
окремі військові посади в мирний час (на умовах
договору) можуть заміщатися цивільними особами у порядку і за
правилами, встановленими Міністром оборони України.
Наказом Міністра оборони України № 111 від 2 квітня 1999 року
(зі змінами, внесеними наказом від 22 жовтня 2001 року) визначений
перелік штатних посад військовослужбовців, які заміняються на
працівників Збройних Сил України у мирний час. В цей перелік
включена посада IНФОРМАЦIЯ_1.
Вирішуючи спір щодо скасування контракту, суд виходив з того,
що за своїм змістом він є строковим трудовим договором, а тому
відсутні підстави для задоволення цієї вимоги.
Як роз'яснено в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду
України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду
судами трудових спорів" ( v0009700-92 ) (v0009700-92)
при укладенні трудового
договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням
сторін і може визначатися як конкретним терміном, так і часом
настання певної події.
Встановлено, що зі змісту контракту та наказу НОМЕР_1
трудовий договір з позивачкою укладено до настання певної події,
зокрема, до комплектування посади IНФОРМАЦIЯ_1 IНФОРМАЦIЯ_2, тому
доводи про те, що названий контракт фактично укладено на
невизначений строк, не можуть бути прийняті до уваги.
Відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення заборгованості
по заробітній платі, суди виходили з того, що надбавки за
боєздатність, напруженість та премія є доплатами стимулюючого
характеру, а тому виплачуються з наявного фонду оплати праці,
затвердженого у кошторисі військової частини.
У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
під
час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах
касаційної скарги правильність застосування судом першої або
апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і
не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про
достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі ст. 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної
інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення
ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої та апеляційної інстанції досліджено обставини
справи повно, зібраним доказам дана оцінка.
Доводи скарги не спростовують висновків суду.
Рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і
процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не
встановлено.
Керуючись статтями 333, 335 - 337, 345 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргуОСОБА_1 відхилити.
Рішення Житомирського районного суду від 19 серпня 2005 року
та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 3 листопада
2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: В.I. Гуменюк
Л.I. Григор'єва
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко