У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Барсукової В.М., Гуменюка В.I.,
Григор'євої Л.I., Данчука В.Г., -
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2 до державного територіально-галузевого об'єднання
"Південно-Західна залізниця" (далі - Залізниця) про відшкодування
збитків,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2006 року позивачі звернулися з позовом до Залізниці
про стягнення збитків.
Зазначали, що є учасниками товариства з обмеженою
відповідальністю "Люксекспрес-II", (далі - ТОВ "Люксекспрес II"),
в якому ОСОБА_1 належить 80% статутного фонду, а ОСОБА_2 - 20%.
ТОВ "Люксекспрес II", яке розташоване в м. Києві на вул.
Причальній, 1, орендує дві земельні ділянки площею 16181 кв.м і
5991 кв.м на підставі договору від 19 лютого 1998 року строком на
49 років. На зазначених земельних ділянках товариство (яке є
комплексним центром з продажу і сервісного обслуговування
автомобілів "Хонда" і "Ніссан") збудувало торговельні павільйони,
автостоянку, адміністративно-виробничий корпус та інші будівлі з
метою здійснення комерційної й виробничої діяльності та розробило
перспективні плани забудови цих ділянок з метою подальшого
розвитку бізнесу.
10 грудня 2003 року Кабінетом Міністрів України видано
розпорядження № 755р ( 755-2003-р ) (755-2003-р)
"Про будівництво
залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м.
Києві на залізничній ділянці "Київ-Московський-Дарниця", яким
функції замовника з проектування і будівництва покладено на
Залізницю.
Посилаючись на те, що відповідно до проекту будівництва
зазначеного мостового переходу в зону забудови підпадають землі,
орендовані товариством, на яких розташована їх власність, та що
втрата цього майна й необхідність припинення товариством
виробничої та комерційної діяльності призводить до збитків,
позивачі просили стягнути на їхню користь 462 184 165 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18
травня 2006 року позов задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 369 747 332 грн. і
на користь ОСОБА_2 - 92 436 833 грн. та судові витрати.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 15 серпня 2006 року
постановлено рішення районного суду змінити: стягнути на користь
ОСОБА_2 88 277 249 грн., а на користь ОСОБА_1 - 353 108 996 грн.,
у решті - залишено без зміни.
У касаційних скаргах державного територіально-галузевого
об'єднання Південно-Західна залізниця та Першого заступника
Генерального прокурора України ставиться питання про скасування
судових рішень із закриттям провадження у справі з мотивів
неправильного застосування судами норм матеріального й порушення
процесуального закону.
Касаційні скарги підлягають задоволенню, судові рішення -
скасуванню із закриттям провадження у справі з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 48,
52 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, суди виходили з
факту заподіяння їм як власникам майна шкоди у зв'язку з
вилученням земельних ділянок у ТОВ "Люксекспрес II" для
будівництва автомобільної розв'язки.
Проте з висновками судів першої та апеляційної інстанцій не
можна погодитися з таких підстав.
Правильно встановивши обставини справи, суди дали їм
помилкову юридичну оцінку в результаті неправильного застосування
норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та
порушили процесуальні норми права, що призвело до неправильного
вирішення справи.
Так, відповідно до ст. 26 Закону України "Про власність"
( 697-12 ) (697-12)
об'єктами права власності господарського товариства, що
є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а
також майно, набуте внаслідок господарської діяльності товариства,
та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом.
Зазначена норма цього Закону кореспондується з положеннями
ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
,
згідно з якою товариство є власником майна, переданого його
засновниками і учасниками у власність, одержаних доходів та іншого
майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Власником
майна, переданого йому у власність учасниками товариства як вклад
до статутного капіталу, є господарське товариство (ч. 1 ст. 115
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що
будь-яке майно, передане господарському товариству його учасниками
як внесок чи набуте на підставах, не заборонених законом, стає
власністю товариства, а не окремих його учасників (засновників).
Аналогічні положення містяться й у п. п. 7.1, 7.4 Статуту
товариства, який визначає об'єкти власності, джерела отримання
майна та визначає власника майна - товариство.
Як установлено судами, земельна ділянка, щодо якої виник
спір, знаходиться в користуванні товариства, на підставі
укладеного з ним договору оренди, йому ж належить і нерухоме й
рухоме майно, про відшкодування вартості якого заявлені вимоги
позивачами.
У висновку Департаменту оцінки ТОВ "Самсон", на який послався
суд, також йдеться про оцінку збитків, які понесе ТОВ "Люксекспрес
II" унаслідок (у разі) ліквідації власності підприємства у зв'язку
з відведенням земельної ділянки для будівництва мостового
переходу.
Крім того, позивачами не надано безспірних доказів на
підтвердження факту вилучення земельної ділянки в товариства.
За таких обставин висновок суду про порушення прав
позивачів - фізичних осіб як власників спірного майна не
грунтується на матеріалах справи й вимогах закону.
Ураховуючи, що фактично спір виник між юридичними особами:
ТОВ "Люксекспрес II" і Залізницею, який відповідно до ст.ст. 1, 12
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. 15 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
не
відноситься до цивільної юрисдикції і підлягає розгляду
господарським судом, судові рішення підлягають скасуванню із
закриттям провадження у справі відповідно до п. 1 ст. 205 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
з підстав, передбачених ч. 1 ст. 340 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись п. 1 ст. 205, ст.ст. 336, 340 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційні скарги Першого заступника Генерального прокурора
України, державного територіально-галузевого об'єднання
"Південно-Західна залізниця" задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня
2006 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 серпня 2006
року скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: Л.I. Григор'єва
В.М. Барсукова
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук