У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
головуючого
Сеніна Ю.Л.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Романюка Я.М.,
Охрімчук Л.I.,
Шабуніна В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
Золотоніської об"єднаної державної податкової інспекції та
Золотоніського відділення Державного казначейства України про
відшкодування шкоди за касаційною скаргою Золотоніської об"єднаної
державної податкової інспекції на рішення Золотоніського міського
суду від 18 вересня 2002 року та ухвалу апеляційного суду
Черкаської області від 21 листопада 2002 року,
в с т а н о в и л а :
В серпні 2002 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до
Золотоніської об"єднаної державної податкової інспекції (далі -
Золотоніська ОДПI) та Золотоніського відділення Державного
казначейства України про відшкодування вартості конфіскованого
майна, посилаючись на те, що рішення про конфіскацію належного
йому майна в подальшому було скасовано.
Рішенням Золотоніського міського суду від 18 вересня 2002
року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Черкаської
області від 21 листопада 2002 року, позов задоволено. Стягнуто з
Золотоніського відділення Державного казначейства України на
користь ОСОБА_1 3 488 грн. 70 коп.
В касаційній скарзі Золотоніська ОДПI просить скасувати
зазначені судові рішення та закрити провадження в справі,
посилаючись на їх необгрунтованість та порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши
матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія
суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до
задоволення частково.
Відповідно до ст. 202-1 ЦПК України 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року,
який був чинним на час розгляду судом першої інстанції справи, при
ухваленні рішення суд приймає рішення щодо наявності обставин
(фактів), якими обгрунтовувались вимоги і заперечення та якими
доказами вони підтверджуються; наявності інших фактичних даних
(пропуск строку позовної давності тощо), які мають значення для
вирішення справи, а також доказів на їх підтвердження;
правовідносин, зумовлених встановленими фактами; правової норми,
яка регулює ці правовідносини.
Судом встановлено, що постановою судді Золотоніського
міського суду від 6 грудня 2001 року ОСОБА_1 визнано винним у
занятті підприємницькою діяльністю без державної реєстрації та
розповсюдженні примірників аудіовізуальних творів, упаковки яких
не марковані контрольними марками, тобто у вчиненні
адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 164, 164-9
КпАП України ( 80731-10 ) (80731-10)
, та до нього застосовано адміністративні
стягнення у вигляді штрафу розміром 170 грн. з конфіскацією
примірників аудіовізуальних творів.
Постановою голови апеляційного суду Черкаської області від 17
квітня 2002 року постанову судді Золотоніського міського суду від
6 грудня 2001 року змінено та постановлено конфіскувати примірники
аудіовізуальних творів, упаковки яких не марковані контрольними
марками встановленого зразка.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої
інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що
вартість конфіскованих на підставі постанови судді Золотоніського
міського суду від 6 грудня 2001 року примірників аудіовізуальних
творів у зв"язку зі зміною зазначеної постанови в подальшому слід
стягнути з Золотоніського відділення Державного казначейства
України.
Однак, з таким висновком погодитися не можна.
Так, відповідно до п. 18 Порядку обліку, зберігання, оцінки
конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави,
і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 25 серпня 1998 року №1340 ( 1340-98-п ) (1340-98-п)
, у разі
скасування рішення суду про конфіскацію майна або рішення іншого
органу про перехід його у власність держави орган, у розпорядження
якого воно надійшло, повертає майно або його вартість
відшкодовується власникові в порядку, встановленому
законодавством, у тому числі органами Державного казначейства.
Такий порядок регламентується ст. 443 чинного на час
виникнення спірних правовідносин ЦК Української РСР 1963 року та
Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої
громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього
слідства, прокуратури і суду" ( 266/94-ВР ) (266/94-ВР)
від 1 грудня 1994
року.
Однак, на порушення зазначеного суд першої інстанції при
вирішенні спору керувався ст.ст. 440 та 442 ЦК Української РСР
1963 року, які не поширюються на спірні правовідносини.
Крім того, судом не з"ясовано чи збереглося конфісковане
майно та чи не втрачена можливість повернути його в натурі.
Також, ухвалюючи рішення про стягнення вартості
конфіскованого майна з Золотоніського відділення Державного
казначейства України, судом не взято до уваги, що на підставі ст.
56 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
таке відшкодування
проводиться за рахунок держави. Органи Державного казначейства є
розпорядниками бюджетних коштів, які за рішенням суду здійснюють
списання присудженої на відшкодування суми з бюджету.
На зазначене не звернув уваги і апеляційний суд.
Таким чином, судом допущено порушення норм процесуального
права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно
до ч. 2 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
є підставою для скасування
ухвалених судових рішень з направленням справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336 ч.1 п.2, 338 ч.2, 344 ч.1 п.2 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Золотоніської об"єднаної державної
податкової інспекції задовольнити частково.
Рішення Золотоніського міського суду від 18 вересня 2002 року
та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 21 листопада
2002 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Л.Сенін
Судді: Є.Ф.Левченко
Л.I.Охрімчук
Я.М.Романюк
В.М.Шабунін