УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Сеніна Ю.Л.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Охрімчук Л.I.,
Романюка Я.М.,
Шабуніна В.М.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві справу за
позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства
"Павлоградвугілля", відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м. Першотравенську
Дніпропетровської області про стягнення недоплачених страхових
виплат і компенсації за затримку у виплаті одноразової допомоги,
за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства
"Павлоградвугілля" на рішення Першотравенського міського суду
Дніпропетровської області від 2 листопада 2005 року та ухвалу
Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2006
року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2005 р.ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до
Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" (далі - ВАТ
"Павлоградвугілля"), відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України в м. Першотравенську
Дніпропетровської області (далі - ВВД ФСС) про перерахунок сум
відшкодуванні шкоди, спричиненої втратою годувальника, та
стягнення недоплачених страхових виплат і компенсації за затримку
у виплаті одноразової допомоги.
Зазначала, що в зв'язку зі смертю IНФОРМАЦIЯ_1 внаслідок
професійного захворювання її чоловіка ОСОБА_3 адміністрацією шахти
"Ювілейна", правонаступником якої є ВАТ "Павлоградвугілля", їй
було нараховано для відшкодуванні шкоди, завданої втратою
годувальника, відповідні грошові суми. Спочатку вона одержувала
страхові виплати на підприємстві, а після передачі справи до ВВД
ФСС - у відповідному відділенні, де їй стало відомо про невірно
нарахований розмір виплачених грошових сум, в зв'язку з
неправильним обрахуванням середньомісячного заробітку померлого за
січень 1999 р.
В зв'язку з цим просила суд стягнути на її користь з ВАТ
"Павлоградвугілля" одноразову допомогу в зв'язку з втратою
годувальника в розмірі 1508 грн. 40 коп., донараховану суму
щомісячних сум втраченого заробітку за період з IНФОРМАЦIЯ_1 по
1.09.2001 р. в розмірі 2872 грн. 25 коп., компенсацію за затримку
виплати одноразової допомоги в сумі 6600 грн. 54 коп., а всього
11041 грн. 19 коп.
Крім того просила суд стягнути з ВВД ФСС за період з
1.09.2001 р. по 1.10.2005 р. 6165 грн. 40 коп., а починаючи з
1.09.2005 р. стягувати довічно на її користь по 875 грн. 49 коп.
щомісячно до зміни обставин.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської
області від 2.11.2005 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного
суду Дніпропетровської області від 20.02.2006 р., позов
задоволено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1. з ВАТ "Павлоградвугілля"
одноразову допомогу в зв'язку з втратою годувальника в
розмірі 1508 грн. 40 коп., 2872 грн. 25 коп. перерахованих
щомісячних сум втраченого заробітку за період з IНФОРМАЦIЯ_1 по
1.09.2001 р., компенсацію за затримку у виплаті одноразової
допомоги в сумі 6600 грн. 54 коп., а всього 11041 грн. 19 коп., а
з ВВД ФСС стягнуто на її користь 6165 грн. 40 коп. за період з
1.09.2001 р. по 1.10.2005 р., а також щомісячні платежі в сумі 875
грн. 49 коп. довічно, починаючи з 1.09.2005 р. до зміни обставин.
В обгрунтування касаційної скарги ВАТ "Павлоградвугілля"
посилається на невідповідність висновків судів фактичним
обставинам справи і порушення норм матеріального та процесуального
права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових
рішень в частині стягнення з товариства компенсації за затримку
виплати одноразової допомоги в сумі 6660 грн. 54 коп. та ухвалення
в цій частині нового рішення про відмову в позові.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з положення,
передбаченого абз. 1 п. 43 Правил відшкодування власником
підприємства, установи і організації або уповноваженим ним
органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я,
пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (далі - Правила),
в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 1100 ( 1100-97-п ) (1100-97-п)
від
03.10.1997 р., згідно якого - якщо потерпілому або особам, які
мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не
визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума
виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає
коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та
послуги у порядку, встановленому статтею 34 Закону України
"Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) (108/95-ВР)
.
Апеляційний суд погодився з такими висновками місцевого суду
та залишив його рішення без змін.
Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна
виходячи з наступного.
Вирішуючи питання про стягнення 1508 грн. 40 коп.
одноразової допомоги в зв'язку з втратою годувальника, місцевий
суд виходив з того, що адміністрація шахти "Ювілейна" помилково
провела розрахунок цієї допомоги із середнього заробітку в сумі
388 грн. 12 коп., хоча в січні 1999 р. розмір середнього заробітку
на шахті складав 409 грн. 07 коп., а також з того, що нею було
порушено місячний строк виплати цієї допомоги, передбачений п. 39
Правил, і виплачено її частинами та у різні строки.
В зв'язку з цим суд першої інстанції обрахував суму
компенсації за затримку у виплаті одноразової допомоги за період з
1.03.1999 р. по 1.01.2005 р. на загальну суму 6660 грн. 54 коп.
При вирішенні справи суд не врахував, що одноразова допомога
та щомісячні платежі на час звернення до суду були позивачці
нараховані і виплачені.
Згідно п. 41 Правил, якщо заяву на відшкодування шкоди
потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня
визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності,
відшкодування шкоди провадиться з дня подання заяви.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховний Суд України №
6 ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
від 27.03.1992 р. "Про практику розгляду судами
цивільних справ за позовами ю відшкодування шкоди" виплати,
призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка
має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок
(наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних
платежів, призначених судом або роботодавцем, підлягають
задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
При вирішенні справи судами не було враховано зазначені
положення Правил і роз'яснень Верховного Суду України та стягнуто
недоплачені виплати за весь період, тобто з січня 1999 р.
Апеляційний суд в порушення ст. 303 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
на зазначені порушення уваги не звернув.
Згідно ч. 3 ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної
інстанції не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час
розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм
матеріального права.
За таких обставин, ухвалені в справі судові рішення
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до
суду першої інстанції з підстав ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Павлоградвугілля" задовольнити частково.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської
області від 2 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду
Дніпропетровської області від 20 лютого 2006 року скасувати, а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України:
Головуючий
Ю.Л. Сенін
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.I. Охрімчук
Я.М. Романюк
В.М. Шабунін