Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого суддів:
Григор'євої Л.I., Волкова О.Ф., Данчука В.Г.,
Косенка В.Й., Барсукова В.М., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом,
в якому вказував, що 8 серпня 2001 року відповідач, керуючи
автомобілем "Ауді-100", номерний знак НОМЕР_1 і грубо порушивши
Правила дорожнього руху, вчинив наїзд на ОСОБА_3 - сина позивача,
який рухався на велосипеді в зустрічному напрямку, внаслідок чого
останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, у зв'язку з якими помер
на місці пригоди. Після чого відповідач вчинив дії з метою
приховання скоєного ним злочину: скинув тіло ОСОБА_3 разом з його
велосипедом у річку. Ураховуючи те, що вину ОСОБА_2 було визнано
вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від
12 травня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду
Волинської області від 19 серпня 2003 року, позивач просив
стягнути з ОСОБА_2 спричинену йому моральну шкоду, заподіяну
смертю сина, у розмірі 50000 грн.
Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської
області від 7 жовтня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою
апеляційного суду Волинської області від 10 грудня 2003 року,
позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено стягнути
з відповідача на користь позивача 5000 грн. на відшкодування
моральної шкоди.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись із судовими
рішеннями, просить їх скасувати. При цьому заявник посилається на
порушення норм процесуального права та неправильне застосування
норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до вимог статті 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги
правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції
норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень
лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд касаційної інстанції не обмежений доводами касаційної
скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне
застосування норм матеріального права або порушення норм
процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування
рішення.
На підставі статті 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд касаційної
інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове
рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не
поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який
підлягав застосуванню.
У ході касаційного розгляду даної цивільної справи виявлено,
що судами не враховано вимог матеріального закону, який підлягав
застосуванню.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги
ОСОБА_1, не врахував положень статті 404-1 ЦПК України (1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року) щодо підстав для відшкодування моральної шкоди
та визначення її розміру з урахуванням всіх обставин справи. Крім
того, відповідно до вимог цієї статті судом не враховано характеру
діяння особи (ОСОБА_2), яка заподіяла шкоду, фізичних та моральних
страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Не враховано також положень пункту 5 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4
( v0004700-95 ) (v0004700-95)
"Про судову практику в справах про відшкодування
моральної (немайнової) шкоди" (з відповідними змінами) щодо
необхідності з'ясування характеру правовідносин сторін, наявності
моральної шкоди, протиправності діяння її заподіювача, наявність
причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача
та вини останнього в її заподіянні.
Згідно з пунктом 9 зазначеної постанови розмір відшкодування
моральної (немайнової) шкоди суд визначає від характеру та обсягу
страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав
позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших
обставин.
Крім того, пункт 17-1 цієї ж постанови вказує, що виходячи з
правил статей 4, 5 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року) та статей
28,49, 50 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
потерпілий, тобто особа, якій
злочином заподіяно моральну шкоду, має право пред'явити позов про
її відшкодування у кримінальному процесі або в порядку цивільного
судочинства.
Як убачається з матеріалів справи та оскаржуваних судових
рішень, ОСОБА_1 є потерпілим і визнаний цивільним позивачем, проте
його позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задоволено
без урахування тяжкості вчиненого злочину, ступеня вини
засудженого та суспільної небезпечності діяння ОСОБА_2. Крім того,
судом не враховано моральних і фізичних страждань позивача, а
також те, що ОСОБА_1 є інвалідом першої групи, являється учасником
війни, а внаслідок злочину позивач втратив годувальника.
Ураховуючи зазначене, судові рішення, постановлені в справі,
підлягають зміні в частині визначення розміру відшкодування
моральної шкоди.
При цьому колегія суддів ураховує перенесення позивачем
моральних страждань, спричинених смертю сина, їх характер та
тривалість, тяжкість і непоправність втрати сина.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що сума відшкодування
моральної шкоди, спричиненої ОСОБА_1, підлягає збільшенню, і
визначає її в розмірі 15000 грн.
Керуючись статтею 440-1 ЦК України (1963 ( 1540-06 ) (1540-06)
року),
статтями 335, 336, 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської
області від 7 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду
Волинської області від 10 грудня 2003 року змінити.
Збільшити розмір відшкодування моральної шкоди на користь
ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15000 грн. на
відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.I.Григор'єва
Судді: В.Г.Данчук
В.Й.Косенко
В.М.Барсукова
О.Ф.Волков