У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Григор'євої Л.I.,
суддів:
Балюка М.I.,
Барсукової В.М.,
Данчука В.Г.,
Косенка В.Й.,
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про
визнання права власності на 1/3 частину будинку, визнання
недійсним договору дарування,
в с т а н о в и л а :
В липні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним
позовом про визнання права власності на 1/3 частину будинку по
АДРЕСА_1 та визнання недійсним договору дарування вказаної частини
будинку, посилаючись на те, що з 7 лютого 1997 року по 28
березня 1998 року та з 13 серпня 2000 року по 11 березня 2004
року перебував з відповідачкою ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі.
Проте вони проживали разом і вели спільне господарство після
першого розірвання шлюбу, яке було проведено лише з метою
отримання нової квартири. В період спільного проживання ними
було придбано 2/3 частини спірного будинку і право власності
на неї зареєстровано за ОСОБА_2 28 серпня 2000 року ОСОБА_2 без
його відома та згоди подарувала 1/3 частину будинку ОСОБА_3
Просив задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Хмельницького міського суду від 19 серпня 2004
року в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності
на квартиру, визнання недійсним договору дарування відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 120 грн. державного мита.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 5
листопада 2004 року рішення Хмельницького міського суду від 19
серпня 2004 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1
задоволено. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за
кожним по 1/3 частині АДРЕСА_1 Визнано недійсним договір
дарування 1/3 частини АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь
держави 51 грн. державного мита.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення
апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої
інстанції, в зв'язку з порушенням норм матеріального і
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково за таких
підстав.
Згідно положень ст.71 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, чинного у період
правовідносин, що виникли між сторонами, загальний строк для
захисту права за позовом особи, права якої порушено (позовна
давність), встановлюється в три роки.
Перебіг строку позовної давності починається з дня
виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли
особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого
права (ст.76).
Право власності позивача порушено з дня укладення договору
дарування і він про це мав знати, оскільки проживає у цьому
будинку, була здійснена його перереєстрація та видані нові
документи.
Згідно положень ст. 80 цього Кодексу закінчення строку
позовної давності до пред'явлення позову є підставою для
відмови в позові.
Не поновивши цей строк, у суду апеляційної інстанції не
було підстав для задоволення позову.
Крім того, визнаючи за позивачем право власності у
рівних частках з відповідачкою, судом не наведено доказів на
підставі яких він дійшов до такого висновку. Пояснення
відповідачки про купівлю спірної частки будинку на свої власні
кошти судом у відповідності з положеннями цивільного
процесуального кодексу ( 1618-15 ) (1618-15)
України ( 1618-15 ) (1618-15)
не
перевірені, та не наведено мотивів чому вони є необгрунтованими.
За таких обставин погодитися з рішенням апеляційного суду
не можна, воно підлягає скасуванню, а справа направленню на
новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 5
листопада 2004 року скасувати, а справу направити на новий
розгляд до апеляційного суду Хмельницької області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.I. Григор'єва
Судді: М.I. Балюк
В.М. Барсукова
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: М.I. Балюк
В.М. Барсукова
В.I. Гуменюк
О.Ф. Волков