У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого суддів:
Григор'євої Л.I., Волкова О.Ф., Косенка В.Й.,
Барсукової В.М., Данчука В.Г., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарська
виробнича фірма "Агротон" (далі - ЗАТ "СВФ "Агротон") про
відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У липні 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із
зазначеним позовом, в якому вказували, що вони були членами
колективного сільськогосподарського підприємства "Козачий" (далі -
КСП) і при розпаюванні земель КСП їм було виділено земельні
ділянки відповідно до рішення Миронівської сільської ради від 23
березня 2000 року. На підставі цього рішення в серпні та жовтні
2003 року позивачам видано державні акти на право приватної
власності на землю. До отримання актів, 14 березня 2001 року,
ОСОБА_1 уклав із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір про передачу йому в
користування наданих їм земельних паїв. Навесні 2003 року позивачі
свої та передані їм у користування земельні ділянки засіяли
ячменем і багаторічними травами. 15 травня 2003 року працівники
відповідача перекультивували засіяні землі, чим спричинили
матеріальні збитки. У зв'язку з цим позивачі просили стягнути із
ЗАТ "СВФ "Агротон" спричинену майнову шкоду у вигляді вартості
полісів, затрат та неотриманого прибутку, а також відшкодувати
моральну шкоду.
Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської
області від 3 серпня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2
задоволено частково: постановлено стягнути з відповідача на
користь позивачів 13351 грн. 60 коп. на відшкодування заподіяних
матеріальних збитків і 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 17 листопада
2005 року рішення суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі ЗАТ "СВФ "Агротон", не погоджуючись із
судовими рішеннями, просить їх скасувати з ухваленням нового
рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому ЗАТ "СВФ
"Агротон" посилається на порушення норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги
правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції
норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень
лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
передбачено підстави для
скасування судових рішень і передачі справи на новий розгляд,
серед яких є порушення або неправильне застосування норм
процесуального права за умови, що це порушення призвело до
неправильного вирішення справи.
Під час касаційного розгляду виявлено порушення судами норм
процесуального права, що вплинули на правильність висновків,
викладених у судових рішеннях.
Статтею 202 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року) передбачено,
що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги
цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши
обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин (пункт 1
постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року
№11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
).
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні
вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виходили із того, що діями відповідача
їм спричинено матеріальні збитки, розмір яких підтверджується
висновками спеціаліста, і моральну шкоду.
Проте з такими висновками судів повністю погодитися не можна,
оскільки вони не відповідають обставинам справи.
Судом першої інстанції не було враховано того, що державні
акти на право приватної власності на земельні ділянки позивачів і
ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були видані в липні, серпні та жовтні 2003
року, хоча земельні ділянки були засіяні ще навесні 2003 року.
Крім того, судом не було встановлено, коли саме земельні ділянки
були виділені в натурі позивачам та ОСОБА_3 і ОСОБА_5.
Указане свідчить про відсутність правових підстав для
укладення угод оренди (користування) земельних ділянок між
позивачами та ОСОБА_3 і ОСОБА_5, що впливає на встановлення
дійсних підстав для відшкодування завданих матеріальних збитків.
Як убачається з матеріалів справи, позивачі не звертались до
відповідача з метою вирішення питання стосовно завданих ним
збитків, а висновки експерта щодо розміру таких збитків судом
взяті за основу без належної перевірки.
Неаргументованим є також рішення суду щодо відшкодування
моральної шкоди та встановлення її розміру - 2000 грн., оскільки
воно не містить фактів, які б свідчили про необхідність стягнення
з відповідача такої шкоди відповідно до вимог матеріального права
та положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31
березня 1995 року №4 ( v0004700-95 ) (v0004700-95)
"Про судову практику в
справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
На вказані обставини, залишивши рішення суду першої інстанції
без зміни, не звернув уваги й суд апеляційної інстанції, чим
допустив порушення вимог статті 303 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
щодо
меж перевірки судових рішень.
У зв'язку з викладеним колегія суддів дійшла висновку, що
судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи
допущені порушення вимог процесуального права, а тому ухвалені
судові рішення вважати законними та обгрунтованими немає підстав.
Ураховуючи наведене, оскаржувані судові рішення підлягають
скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд на
підставі статті 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись статтями 335, 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду
України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Сільськогосподарська виробнича фірма "Агротон" задовольнити
частково.
Рішення Станично-Луганського районного суду Луганської
області від 3 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду
Луганської області від 17 листопада 2005 року скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.I.Григор'єва
Судді: В.Й.Косенко
В.Г.Данчук
В.М.Барсукова
О.Ф.Волков