УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України в складі:
головуючого
Сеніна Ю.Л.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I.,
Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 7 грудня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2004 р. ОСОБА_1пред'явив в суді позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та поділ будинку.
Зазначав, що перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, від якого мають дитину ОСОБА_31997 р. народження.
Посилаючись на те, що сім'я фактично розпалася і примирення стало неможливим, а дочка проживає з ним, позивач просив про задоволення позову.
ОСОБА_2 було заявлено зустрічний позов про поділ житла.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23.07.2004 р. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини виділено в окреме провадження.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16.09.2004 р. позов задоволено: шлюб сторін, зареєстрований у місті Павесін, в Німеччині, 20.06.1997 р. розірвано; визначено місце проживання дитини ОСОБА_31997 р. народження разом з батьком.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 7.12.2004 р. рішення місцевого суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ч. 4 ст. 19 СК України - при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд обгрунтовано виходив з того, що місцевим судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення; не вжито заходів для примирення подружжя, передбачених ст. 111 СК України; справу розглянуто без участі позивачки, яка належним чином не була повідомлена про час і місце розгляду справи, не з'явилася в судове засідання з поважних причин та заявила клопотання про її особисту участь у судовому засіданні і відкладення розгляду справи, а також у відсутність представника органу опіки й піклування, участь якого у справі відповідно до ст. 19 СК України є обов'язковою.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15) підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновки апеляційного суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 7 грудня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Ю.Л. Сенін
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
Я.М. Романюк