У Х В А Л А

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                   8 грудня 2006 року   м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України у складі :

     головуючого  Панталієнка П.В.,

     суддів:   Прокопчука Ю.В.,

     Пшонки М.П.,

     розглянувши  у  попередньому  судовому  засіданні  справу  за
позовом ОСОБА_1 до Iнституту проблем  матеріалознавства  ім.  I.М.
Францевича,    Чернівецького    відділення    Iнституту    проблем
матеріалознавства  ім. I.М. Францевича про поновлення  на  роботі,
стягнення  середнього  заробітку  за   час   вимушеного   прогулу,
стягнення заробітної плати, за  касаційною  скаргою  Чернівецького
відділення   Iнституту   проблем   матеріалознавства   ім.    I.М.
Францевича на рішення Першотравневого районного суду  м.  Чернівці
від  25 березня 2004 року, ухвалу апеляційного  суду  Чернівецької
області від 17 червня 2004 року,

                      в с т а н о в и л а :

     Рішенням Першотравневого районного суду м.  Чернівці  від  25
березня 2004 року позовні  вимоги  ОСОБА_1.  задоволено  частково.
Позивача  поновлено  на  посаді  наукового  співробітника  відділу
теорії   вузькозонних   та   шаруватих   кристалів   Чернівецького
відділення   Iнституту   проблем   матеріалознавства   ім.    I.М.
Францевича. З відповідача на користь ОСОБА_1. стягнуто  6265  грн. 
35  коп.  середнього  заробітку  за  час  вимушеного   прогулу   з
утриманням з цієї суми  передбачених  законодавством  обов'язкових
відрахувань. З відповідача на користь позивача також стягнуто 3772
грн. 54 коп. заробітної плати за період з 13 квітня 2000  року  по
10 червня  2002  року  з  утриманням  передбачених  законодавством
обов'язкових  відрахувань.  З  відповідача  на   користь   держави
стягнуто 101 грн. мита.  Рішення  суду  в  частині  поновлення  на
роботі та стягнення заробітної плати в сумі 286, 66 грн.  допущено
до негайного виконання

     У решті позовних вимог відмовлено.

     Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 17  червня
2004 року рішення суду першої інстанції змінено. З тексту  рішення
виключено висновок про наявність  на  час  звільнення  позивача  з
роботи    у    Чернівецькому    відділенні    Iнституту    проблем
матеріалознавства ім. I.М. Францевича  права  юридичної  особи  та
вказівку про відмову в задоволенні позову  ОСОБА_1.  до  Iнституту
проблем матеріалознавства ім. I.М. Францевича  про  поновлення  на
роботі та стягнення заробітної плати за  час  вимушеного  прогулу.
Рішення в частині стягнення з Чернівецького  відділення  Iнституту
проблем матеріалознавства ім.  I.М. Францевича заробітної плати за
період з 13 квітня 2000 року по 10 червня 2002 року  в  сумі  3772
грн. 54  коп.  та  в  частині  відмови  в  задоволенні  позову  до
Iнституту  проблем  матеріалознавства  ім.  I.М.  Францевича   про
стягнення заробітної плати за вказаний період скасовано і справу в
частині  позовних  вимог  ОСОБА_1.  до  Чернівецького   відділення
Iнституту  проблем  матеріалознавства  ім.  I.М.   Францевича   та
Iнституту  проблем  матеріалознавства  ім.  I.М.  Францевича   про
стягнення заробітної плати за період з 13 квітня 2000 року  по  10
червня 2002 року  направлено  на  новий  розгляд  до  суду  першої
інстанції. Зменшено суму державного мита, що підлягає стягненню  з
Чернівецького відділення Iнституту проблем  матеріалознавства  ім.
I.М. Францевича на користь держави до 62  грн.  65  коп.  В  решті
рішення залишено без змін.

     У касаційній скарзі  заявник  просить  скасувати  оскаржувані
судові рішення в частині поновлення позивача на роботі та  виплати
йому середнього заробітку за час вимушеного  прогулу  й  направити
справу в цій частині на новий  розгляд  в  суд  першої  інстанції,
мотивуючи  свою  вимогу  неправильним  застосуванням  судами  норм
матеріального та порушенням норм процесуального права.

     Касаційна  скарга  задоволенню  не   підлягає,   виходячи   з
наступного.

     Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         підставами
касаційного  оскарження  є  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального права чи порушення норм процесуального права.

     Доводи скарги не дають підстав для висновку, що при  розгляді
справи допущено неправильне застосування норм матеріального  права
чи порушення норм процесуального  права,  які  передбачені  ст.ст.
338 - 341 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         як підстави для  скасування  або
зміни судового рішення.

     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за  необхідне
касаційну скаргу відхилити.

     Керуючись ст. 332  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          колегія  суддів
Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу Чернівецького відділення  Iнституту  проблем
матеріалознавства ім. I.М.  Францевича  відхилити,  а  оскаржувані
судові рішення залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді Верховного Суду України:  Панталієнко П.В.

     Прокопчук Ю.В.

     Пшонка М.П.