У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у цивільних справах в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів
Костенка А.В., Лященко Н.П.,
Панталієнка П.В., Тітова Ю.Г., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до
відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Суха Балка",
відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Кривому Розі про перерахунок сум відшкодування шкоди,
за касаційною скаргою ВАТ "Суха Балка" на рішення Жовтневого
районного суду м. Кривого Рогу від 17 червня 2005 року та ухвалу
апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2005
року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ВАТ
"Суха Балка", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Кривому Розі. Просив поновити йому строк
на звернення до суду та стягнути з ВАТ "Суха Балка" на його
користь заборгованість з щомісячних виплат відшкодування
втраченого заробітку за період з 1 липня 1994 року до 1 квітня
2001 року в сумі 21 716 грн. 36 коп., компенсацію втрати частини
заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплат щомісячних
платежів у сумі 10 358 грн. 77 коп., а всього 32 075 грн. 13 коп.
З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м. Кривому Розі позивач просив стягнути одноразово
заборгованість з щомісячних виплат в сумі 25 294 грн. 88 коп. за
період з 1 квітня 2001 року до 1 лютого 2005 року та зобов'язати
відділення сплачувати по 798 грн. 83 коп., починаючи з 1 лютого
2005 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17
червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Дніпропетровської області від 23 грудня 2005 року, позов
задоволено.
У касаційній скарзі ВАТ "Суха Балка" ставиться питання про
скасування судових рішень у зв'язку з порушенням норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення, місцевий суд керувався Правилами
відшкодування власником підприємства, установи і організації або
уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові
ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових
обов'язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України
від 23 червня 1993 року № 472 ( 472-93-п ) (472-93-п)
, (далі - Правила).
Судом було зазначено, що відповідно до вказаних Правил
правовідносини, що виникли, є трудовими і на них розповсюджується
дія ст. 238 КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
.
Разом з тим Правила є спеціальним нормативним актом, що
регулював відносини по відшкодуванню власником підприємства,
установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди,
заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з
виконанням ним трудових обов'язків.
Згідно з п. 41 Правил, якщо заяву на відшкодування шкоди
потерпілий або заінтересовані особи подали через три роки з дня
визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності,
відшкодування шкоди провадиться з дня подання заяви.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України
від 27 березня 1992 року № 6 ( v0006700-92 ) (v0006700-92)
"Про практику
розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування
шкоди" виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим
або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про
перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум
щомісячних платежів, призначених судом або роботодавцем,
підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
При вирішенні справи суди не врахували зазначені положення
Правил і роз'яснення Верховного Суду України та стягнули
недоплачені виплати за весь період.
Крім того, відповідно до п. 28 Правил перерахований або
нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100
відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим
від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після
підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного
календарного місяця роботи.
Проігнорувавши зазначене положення, суди, встановивши
середньомісячний заробіток відповідного працівника (після
підвищення тарифних ставок), не з'ясували, чи не буде перевищувати
нарахований позивачу розмір відшкодування встановлені обмеження.
Таким чином, помилкове застосування місцевим та апеляційним
судами норм матеріального права призвело до неправильного
вирішення справи, у зв'язку з чим ухвалені ними судові рішення
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Суха
Балка" задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17
червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської
області від 23 грудня 2005 року скасувати, а справу направити на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: А.В. Костенко
Н.П. Лященко
П.В. Панталієнко
Ю.Г. Тітов