У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     06 грудня 2006 року       м. Київ
 
        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
                Верховного Суду України в складі:
 
     головуючого суддів:
     Гнатенка А.В.,  Барсукової В.М., Григор'євої Л.I.,
     Данчука В.Г., Волкова О.Ф.,
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
СВАТ "Христинівський  завод  комбікормів  і  круп"  про  стягнення
середнього заробітку за час затримки  розрахунку  при  звільненні,
компенсації  та  індексації  заробітної  плати  за  час   затримки
розрахунку й відшкодування моральної шкоди,
 
                      в с т а н о в и л а :
     У січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся  до  суду  із  зазначеним
вище позовом, який обгрунтовував  тим,  що  він  працював  головою
правління  СВАТ  "Христинівський  завод  комбікормів"  й  рішенням
спостережної ради він був звільнений з вказаної  посади  9  серпня 
2001 року. При звільненні йому не була виплачена  заробітна  плата
та не проведено розрахунок, чим порушено вимоги  ст.ст.  116,  117
КЗпП України ( 322-08 ) (322-08)
        . Не виплачено 1712 грн. 94 коп., які  лише
за рішенням Христинівського районного суду від 24 травня 2004 року
стягнені з відповідача.  Це рішення суду було  виконано  у  грудні
2004 року.
     Середньомісячний  заробіток  за  час   затримки   розрахунку,
компенсація та індексація  на  середньомісячний  заробіток  та  на
несвоєчасно виплачену  заробітну  плату  йому  не  виплатили,  чим
завдано моральну шкоду. Просив  стягнути  з  відповідача  на  його
користь середньомісячний заробіток за час  затримки  розрахунку  в
розмірі 27000 грн. індексація на цей заробіток в сумі   1773  грн.
95 коп., індексацію на заробітну плату в сумі 4165 грн.  35  коп.,
моральну шкоду в сумі 25000 грн.
     Рішенням Христинівського районного суду від  18  жовтня  2005
року  позов   задоволено   частково.   Постановлено   стягнути   з
відповідача  на  користь   позивача   -   18995   грн.   35   коп.
середньомісячного заробітку за час  затримки  розрахунку,  -  1737
грн. 65 коп. індексації на невиплачений середній заробіток за  час
затримки виплати заробітної плати, - 4071 грн. 16 коп.  індексації
на заробітну плату та 500 грн. моральної шкоди.
     Рішенням апеляційного суду Черкаської області  від  18  січня
2006 року рішення  суду  першої  інстанції  змінено.  Постановлено
виключити  з  резолютивної  частини  рішення  суду  вказівку   про
стягнення з відповідача на користь позивача - 1737 грн.  65  коп.,
індексацію на невиплачений  середній  заробіток  за  час  затримки
розрахунку, - 4071 грн. 16 коп. індексації на заробітну  плату  та
моральну шкоду в сумі 5000 грн., залишивши до стягнення 18995 грн.
35 коп. середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку.  В
решті рішення суду залишене без зміни.
     У касаційній скарзі СВАТ "Христинівський завод комбікормів  і
круп" просить скасувати судові рішення з посиланням  на  порушення
норм матеріального та процесуального права.
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Статтею 202 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
         року)  передбачено,
що рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
     Рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі  вимоги
цивільного процесуального  законодавства  і  всебічно  перевіривши
обставини, вирішив справу у відповідності з нормами  матеріального
права, що підлягають  застосуванню  до  даних  правовідносин  (п.1
Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від
29 грудня 1976 року № 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         ).
     Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1  й  стягуючи  з
відповідача на його користь середньомісячний заробіток  у  розмірі
18995  грн.  35  коп.  суди  виходили  з  того,  що  оскільки  при
звільненні позивача з  роботи  з  ним  не  було  проведено  повний
розрахунок,  то  на  його  користь  підлягає  стягненню   середній
заробіток за весь час затримки розрахунку.
     Разом з тим, з такими  висновками  судів  обох  інстанції  не
можна повністю погодитися з наступних підстав.
     Відповідно до пункту 20  постанови  Пленуму  Верховного  Суду
України "Про практику застосування судами законодавства про оплату
праці" від 24 грудня 1999 року № 13 ( v0013700-99 ) (v0013700-99)
         при частковому
задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за
час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав
право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах,  істотності
цієї частки порівняно із середнім заробітком та  інших  конкретних
обставин справи.
     Ці положення постанови Пленуму Верховного Суду України судами
при вирішенні зазначених позовних вимог не були взяті до уваги.
     З огляду на  викладене,  рішення  суду  першої  інстанції  та
ухвала суду апеляційної інстанції щодо  вирішення  позову  ОСОБА_1
про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку  при
звільненні не можуть бути визнані законними  й  обгрунтованими,  а
тому в цій  частині  вони  підлягають  скасуванню  з  направленням
справи на новий судовий розгляд. В решті судові рішення підлягають
залишенню без зміни.
     На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 336, 337  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , колегія суддів  Судової  палати  у  цивільних
справах Верховного Суду України
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу СВАТ  "Христинівський  завод  комбікормів  і
круп" задовольнити.
     Рішення Христинівського районного суду  від  18  жовтня  2005
року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 18  січня
2006 року щодо вирішення позову ОСОБА_1 про  стягнення  середнього
заробітку за час затримки розрахунку при звільненні  скасувати,  а
справу в цій частині направити на новий судовий розгляд.  В  решті
судові рішення залишити без зміни.
     Ухвала оскарженню не підлягає.
     Головуючий  А.В.Гнатенко
     Судді :     В.М.Барсукова 
     Л.I.Григор'єва
     В.Г.Данчук
     О.Ф.Волков