У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України у складі:
Головуючого: Сенін Ю.Л.
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Романюка
Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до
Управління державної служби охорони при УМВС України в Черкаській
області, зацікавлені особи: ВАТ "Таксопарк", відділення виконавчої
дирекції у м. Черкаси Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань про
відшкодування шкоди у зв'язку з каліцтвом,
в с т а н о в и л а :
У січні 2001 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до
Управління державної служби охорони при УМВС України в Черкаській
області про відшкодування шкоди у зв'язку з каліцтвом, мотивуючи
тим, що 2 січня 1969 року з ним трапився нещасний випадок на
виробництві, в результаті якого він став спочатку інвалідом другої
групи, а з 27 квітня 1970 року - інвалідом третьої групи із
втратою 40% втрати працездатності. Оскільки раніше при визначенні
розміру відшкодування враховувалась отримувана пенсія, він не
звертався з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної
каліцтвом, а після внесення змін до чинного законодавства просив
стягнути з відповідача щомісячно по 121 грн 58 коп починаючи з 20
листопада 1997 року. В подальшому позивач збільшив свої вимоги і
просив стягнути на його користь суми на відшкодування шкоди
починаючи з 10 березня 1969 року, в тому числі одноразову допомогу
та відшкодування моральної шкоди в сумі 27 750 грн. В ході
розгляду справи до участі у справі в якості зацікавлених осіб були
залучені ВАТ "Таксопарк" як власник джерела підвищеної допомоги, з
вини працівника якого позивачу було заподіяно ушкодження здоров'я,
та відділення виконавчої дирекції у м. Черкаси Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництв та професійних
захворювань України.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16
липня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Управління державної служби охорони при УМВС України в
Черкаській області на користь ОСОБА_1 14 397 грн 68 коп на
відшкодування шкоди за період з 17 квітня 1970 року по 17 травня
2003 року і щомісячно по 74 грн починаючи з 1 травня 2003 року.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 листопада
2003 року рішення суду змінено. Зменшено розмір стягнутої суми на
відшкодування шкоди до 2 271 грн 19 коп за період з 21 вересня
2000 року по 1 травня 2003 року.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати судові
рішення і справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_1вказує, що суд
безпідставно не залучив в якості належного відповідача відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництв та професійних захворювань України
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Так, з 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України
№1105-ХIУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
, згідно з яким
обов'язок по відшкодуванню шкоди покладався на органи Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України.
Проте суд залучив відділення виконавчої дирекції у м. Черкаси
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань лише в якості зацікавленої
особи, що згідно з положеннями Цивільного процесуального кодексу
України ( 1618-15 ) (1618-15)
1963 року було можливо лише при розгляді справ
окремого провадження, а не позовного. При цьому суд обмежився
посиланням на те, що Управління державної служби охорони при УМВС
України в Черкаській області не передало до виконавчої дирекції
Фонду матеріали відносно ОСОБА_1, не взявши до уваги, що УДСО не
призначало і не проводило позивачу ніяких виплат на відшкодування
шкоди.
На цей недолік не звернув уваги і апеляційний суд, залишивши
поза увагою доводи позивача про необхідність стягнення виплат на
відшкодування шкоди з відповідного органу Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України.
За таких обставин, враховуючи, що відповідний орган Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України не був залучений до участі у
справі в якості відповідача, ухвалені у справі рішення підлягають
скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої
інстанції з підстав, передбачених ст.338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись ст.ст. 333, 335-336, 338, 343, 344 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16
липня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від
25 листопада 2003 року скасувати, а справу направити на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Сенін Ю.Л.
Судді: Левченко Є.Ф.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.I.
Романюк Я.М.