У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Сеніна Ю.Л.,
суддів:
Левченка Є.Ф.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.I.,
Романюка Я.М.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві справу за
позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Акціонерного поштово-пенсійного банку
"Аваль", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю
"Аваль-реєстратор", про визнання недійсним договору
купівлі-продажу, за касаційною скаргою Акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль" на рішення Бориспільського
міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2006 року та
ухвалу Апеляційного суду Київської області від 3 липня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2006 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до
ОСОБА_2, Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" (далі -
АППБ "Аваль"), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю
"Аваль-реєстратор" (далі - ТОВ "Аваль-реєстратор"), про визнання
недійсним договору купівлі-продажу акцій.
Зазначав, що з 1984 р. перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 Під час
шлюбу на протязі 1994 - 2002 р.р. дружиною були придбані прості
іменні акції АППБ "Аваль" в кількості 11589858 штук загальною
вартістю 448320,8 грн.
23.05.2003 р. ОСОБА_2 без його згоди та відому уклала з АППБ
"Аваль" договір купівлі-продажу цього пакету акцій.
Оскільки укладений ОСОБА_2 договір не відповідає вимогам
закону, просив визнати його недійсним, привести сторони в
первісний стан, зобов'язати ТОВ "Аваль-Реєстратор" внести
відповідні зміни в систему реєстру власників іменних цінних
паперів.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської
області від 17.04.2006 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного
суду Київської області від 3.07.2006 р., позов задоволено: визнано
недійсним договір викупу акцій за № НОМЕР_1, зобов'язано ТОВ
"Аваль-реєстратор" внести відповідні зміни до системи реєстру
власників іменних цінних паперів та приведено сторони в первісний
стан.
В обгрунтування касаційної скарги АППБ "Аваль" посилається на
неправильне застосування судами норм матеріального права та
порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить
питання про скасування судових рішень та направлення справи на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
При вирішенні справи суди виходили з наступних обставин.
ОСОБА_1 з 1992 р. перебув у шлюбі з ОСОБА_2, під час якого на
протязі 1994 - 2002 р.р. дружиною були придбані прості іменні
акції АППБ "Аваль".
23.05.2003 р. ОСОБА_2 уклала з АППБ "Аваль" договір, за яким
вона продала, а банк купив пакет акцій, що складався з 11589858
штук простих іменних акцій загальною вартістю 448320,8 грн.
Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_2
при укладенні договору купівлі-продажу акцій діяла недобросовісно,
оскільки відчужила акції всупереч волі її чоловіка - ОСОБА_1 та
не поставивши його до відома про укладення договору. З цих підстав
місцевий суд дійшов висновку про невідповідність договору вимогам
закону та визнав його недійсним.
Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду та
залишив його рішення без змін.
Проте погодитися з такими висновками судів не можна, оскільки
вони не відповідають фактичним обставинам справи і зроблені з
порушенням норм матеріального та процесуального права.
Частиною 1 ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що діяв на час
виникнення спірних правовідносин, передбачено, що недійсною є та
угода, яка не відповідає вимогам закону.
Статтею 23 КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
, що діяв на час
виникнення спірних правовідносин, визначено, що майном, нажитим за
час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною згодою.
При укладенні угод одним з подружжя вважається, що він діє за
згодою другого з подружжя. Для укладення угод по відчуженню
спільного майна подружжя, що потребують обов'язкового
нотаріального засвідчення, згода другого з подружжя повинна бути
висловлена у письмовій формі.
Суди, правильно встановивши, що відчужені за спірним
договором акції є спільним майном подружжя, дійшли висновку щодо
невідповідності спірної угоди вимогам закону з порушенням вимог
ст.ст. 213, 214 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Так, при вирішенні справи суди не з'ясували, чи потребував
договір купівлі-продажу пакету акцій, що був укладений між
ОСОБА_2 і АППБ "Аваль", обов'язкового нотаріального посвідчення,
чи для його укладення було достатнім дотримання простої письмової
форми договору.
В основу рішення про недійсність спірної угоди вимогам закону
суди поклали висновок про те, що ОСОБА_2 при її укладенні діяла
недобросовісно.
Проте такий висновок судів не підтверджується об'єктивними
обставинами справи та належними і допустимими доказами.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
передбачено, що
кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона
посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Часткове визнання позову відповідачкою не звільняло позивача
від доказування визнаних нею обставин з підстав ч. 1 ст. 61 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, оскільки другий відповідач АППБ "Аваль"
категорично ці ж обставини не визнав.
У підпункті д) п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду
України від 28.04.1978 р. № 3 ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
"Про судову
практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснено, що
відсутність згоди другого (дружини) на відчуження спільного майна
може бути підставою для визнання недійсною угоди в тому випадку,
коли угода потребувала обов'язкового нотаріального посвідчення
(ст. 23 КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
) або судом встановлено, що
сторони (сторона) в угоді діяли недобросовісно.
При цьому суди не звернули уваги на те, що недобросовісні дії
сторони в угоді могли бути підставою для визнання угоди недійсною
лише у випадках, встановлених законом. Яка саме норма
матеріального закону, що передбачає підстави для визнання угоди
недійсною, була порушена ОСОБА_2 при відчужені пакету акцій в
рішенні суду не наведено, а лише зазначено, що ОСОБА_2 не
поставила позивача до відому про укладення договору
купівлі-продажу пакету акцій.
Крім того судами не враховано, що акція є цінним папером,
що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає
відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив
(видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з
умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що
випливають з цього документа, іншим особам, зокрема, і право на їх
відчуження.
За таких обставин, місцевий суд в порушення ст. 214 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, а апеляційний суд - ст. 303 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
належним чином не перевірили доводів АППБ "Аваль" щодо
відсутності підстав для визнання спірної угоди недійсною.
З урахуванням того, що суд касаційної інстанції згідно ст.
335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
не може встановлювати обставини, що не
були встановлені судами чи відкинуті ними, оскаржувані судові
рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Акціонерного поштово-пенсійного банку
"Аваль" задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області
від 17 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської
області від 3 липня 2006 року скасувати, а справу направити на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Ю.Л. Сенін
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
Я.М. Романюк