У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 грудня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Балюка М.I., Барсукової В.М.,
Григор'євої Л.I., Данчука В.Г.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1,
ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання
недійсними договорів купівлі-продажу та дарування квартири,
визнання права власності на квартиру, усунення перешкод у
користуванні власністю та виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 18 листопада
2005 року й ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних
справах апеляційного суду Черкаської області від 24 березня 2006
року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися з указаним
позовом у суд, посилаючись на те, що на підставі договору
дарування від 26 листопада 1998 року ОСОБА_1 на праві приватної
власності належить 1/2 частина АДРЕСА_1 в м. Черкасах. Iнша
частина вказаної квартири належала на праві приватної власності
матері ОСОБА_2 - ОСОБА_7, яка померла IНФОРМАЦIЯ_1 та була
виписана з квартири 12 червня 2002 року. ОСОБА_2, маючи намір
отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері,
звернулася в установлений законом строк із заявою про прийняття
спадщини до Третьої Черкаської нотаріальної контори і цю заяву не
відкликала.
ОСОБА_1 постійно проживав у квартирі до 17 грудня 2002 року,
а в період з 17 грудня 2002 року до 22 липня 2005 року відбував
покарання в місцях позбавлення волі. Після звільнення прибув до
місця свого постійного проживання, але потрапити в указану
квартиру не зміг, оскільки замки на вхідних дверях були замінені.
У зв'язку із цим 23 вересня 2005 року він звернувся до паспортної
служби Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, де
дізнався про те, що 9 січня 2004 року був виписаний із місця свого
проживання на підставі рішення Соснівського районного суду м.
Черкас від 10 листопада 2003 року, ухваленого в цивільній справі
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що
втратила право користування жилим приміщенням. Крім того, як стало
йому відомо, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29
березня 2003 року та зареєстрованого в реєстрі за № НОМЕР_1
приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу,
спірну квартиру відповідач у справі ОСОБА_8, не маючи на те
повноважень, продав, а відповідачка ОСОБА_3 купила та 2 липня 2003
року подарувала її ОСОБА_6
Посилаючись на вказані обставини, позивачі просили визнати
договори купівлі-продажу й дарування спірної квартири недійсними;
визнати за кожним із них право власності на 1/2 частину квартири
та усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом виселення з
неї ОСОБА_6
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 18
листопада 2005 року позов задоволено. Постановлено визнати
недійсними: договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 в м. Черкасах,
укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом
Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9 29 березня 2003
року та зареєстрований у реєстрі за № НОМЕР_1; договір дарування
вказаної квартири, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_6, посвідчений
державним нотаріусом Третьої Черкаської державної нотаріальної
контори ОСОБА_10 2 липня 2003 року та зареєстрований у реєстрі за
№ НОМЕР_2. Визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності на вказану
квартиру в рівних частинах (по 1/2 за кожним). Виселено ОСОБА_6 зі
спірної квартири.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Черкаської області від 24 березня 2006 року
вказане рішення місцевого суду в частині визнання за позивачами
права власності на спірну квартиру змінено: за ОСОБА_1 визнано
право власності на 3/4 частини квартири, а за ОСОБА_2 - на 1/4
частину. У решті - рішення суду залишено без зміни.
ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постановлені судові рішення й
направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції,
посилаючись на порушення судом норм процесуального права та
неправильне застосування норм матеріального права, зокрема: ст.ст.
130, 169 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 145 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
і ст. 388
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо майно за відплатним договором придбане
в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не
знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право
витребувати це майно від набувача, якщо майно загублене власником,
було викрадене у власника або вибуло з володіння власника або
особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим
шляхом.
Місцевим судом, з висновком якого обгрунтовано погодилася
апеляційна інстанція, правильно встановлено факт вибуття майна
(квартири) з володіння позивачів поза їхньою волею, що є підставою
для витребування майна з чужого незаконного володіння й визнання
укладених стосовно нього угод недійсними.
За таких обставин постановлені судові рішення є законними та
обгрунтованими.
Доводи касаційної скарги не грунтуються на законі й висновків
суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись статтями 336, 337 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 18
листопада 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 24
березня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
М.I. Балюк
В.М. Барсукова
Л.I. Григор'єва
В.Г. Данчук