Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Шепетівської філії Хмельницької обласної товарної біржі про визнання права власності,

У червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 травня та 15 червня 2005 року придбав на біржових торгах об"екти нерухомості, які належали підприємству-банкруту Самгородському споживчому товариству, однак він не може здійснити реєстрацію цих об"єктів, оскільки договори купівлі-продажу нотаріально не посвідчені.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 30 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 5 травня 2006 року, позов задоволено; постановлено визнати дійсними договір купівлі-продажу від 25 травня 2005 року будівлі заготпункту вартістю 8221 грн. 40 коп., розташованого в АДРЕСА_1, та договір купівлі-продажу від 15 червня 2005 року будівлі універмагу вартістю 34830 грн., розташованому в АДРЕСА_2; визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначені об"єкти нерухомості.

У касаційній скарзі Самгородоцьке споживче товариство просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов"язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участь у справі.

Задовольняючи позов на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України, суд не врахував, що за змістом цієї правової норми відповідачем може виступати лише колишній власник відчуженого майна, а не товарина біржа, на якій було укладено договір.

Встановлено, що продані об"єкти нерухомості належали Самгородському споживчому товариству, проте це товариство до участі у справі залучено не було.

Крім того суд не перевірив чи підлягає справа розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на суб"єктів та характер договорів.

Апеляційний суд в порушення вимог ст. 303 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги Самгородського споживчого товариства і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з підстав, передбачених ч. 4 ст. 332, п. 4 ч. 1 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Самгородського споживчого товариства задовольнити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду від 30 червня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 5 травня 2006 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.