У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Сеніна Ю.Л.,
суддів:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I.,, Романюка Я.М. -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом
акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" до приватного
підприємства "Жбан", ОСОБА_1 про визнання договору дарування
недійсним, визнання додаткової угоди до договору застави дійсною,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2002 року акціонерний поштово-пенсійний банк "Аваль"
звернувся в суд із позовом до приватного підприємства "Жбан",
ОСОБА_1 про визнання договору дарування недійсним, визнання
додаткової угоди до договору застави дійсною.
Зазначав, що 11 листопада 2002 року приватне підприємство
"Жбан" уклало з ОСОБА_1 договір дарування нерухомого майна, що
знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що на час укладення договору, нерухоме
майно знаходилось під забороною відчуження та, що укладенням
договору порушені законні права та інтереси позивача, на підставі
ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, просив визнати договір дарування
недійсним.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області
від 19 вересня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного
суду Львівської області від 26 січня 2004 року, в задоволенні
позовних вимог акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль"
відмовлено.
У касаційній скарзі акціонерний поштово-пенсійний банк
"Аваль" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального
права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 202 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року),
який діяв на час розгляду спору, рішення повинно бути законним і
обгрунтованим.
Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 29 грудня
1976 року N 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
роз'яснив, що
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного
процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що
підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль", суд першої інстанції, з
висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що
договір дарування нежилого приміщення АДРЕСА_1 укладений з
додержанням вимог закону.
Проте з такими висновками погодитися не можна.
Судами встановлено, що IНФОРМАЦIЯ_1 між акціонерним
поштово-пенсійним банком "Аваль" та приватним підприємством "Жбан"
був укладений кредитний договір НОМЕР_1, згідно якого акціонерний
поштово-пенсійний банк "Аваль" зобов'язався відкрити приватному
підприємству "Жбан" кредитну лінію у розмірі 300 000 грн. строком
на один рік зі сплатою 35% річних, а приватне підприємство
зобов'язалося використати кредит на зазначені у договорі цілі і
забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих
відсотків.
Рішенням господарського суду Львівської області від 14
листопада 2002 року з приватного підприємства "Жбан" на користь
акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" стягнуто 300 000
грн. кредитної заборгованості, 77 789 грн. 32 коп. заборгованості
по відсоткам, 30 477 грн. 59 коп. пені за несвоєчасне погашення
кредиту, 7 018 грн. 70 коп. збитків з урахуванням 3% річних, 1 700
грн. державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу.
25 листопада 2002 року рішення звернуто до примусового
виконання.
11 листопада 2002 року між приватним підприємством "Жбан" і
ОСОБА_1 укладено договір дарування нежилого приміщення АДРЕСА_1.
В обгрунтування заявлених позовних вимог акціонерний
поштово-пенсійний банк "Аваль" посилався на те, що відчуження
належного приватному підприємству "Жбан" майна проведено з метою
уникнення виконання рішення господарського суду та в період
судової заборгованості на відчуження спірного майна.
У порушення вимог статей 15, 30, 40, 62 ЦК України (1963
( 1540-06 ) (1540-06)
року), які діяли на час розгляду справи, суд ці доводи
позивача ретельно не перевірив, а лише обмежився висновком про те,
що арешт на майно, корпоративні права і грошові кошти приватного
підприємства "Жбан" накладений ухвалою господарського суду після
укладення договору дарування.
При цьому, суд не з'ясував дійсних умов, за яких сторони мали
намір укласти угоду, не взяв до уваги, що заборона по відчуженню
майна приватного підприємства "Жбан" була встановлена
господарським судом 1 листопада 2002 року.
Крім того, вирішуючи спір в частині визнання додаткової угоди
до договору застави НОМЕР_2, укладеної між ЛОД акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль" та приватним підприємством "Жбан"
IНФОРМАЦIЯ_1, дійсною, суд в порушення вимог процесуального закону
не перевірив чи підвідомча в цій частині позовних вимог справа
суду, оскільки відповідно до ст. 24 ЦПК України (1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року) районним судам не підвідомчі справи, сторонами в яких є
підприємства, установи, організації, якщо законом вони не
віднесені до їх компетенції.
За таких обставин судове рішення не можна визнати законним і
обгрунтованим.
На зазначене не звернув уваги і апеляційний суд та залишив
рішення суду першої інстанції без зміни.
Оскільки судами допущено порушення норм процесуального права,
що призвело до неправильного вирішення справи відповідно до ч. 2
ст. 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
ухвалені у справі судові рішення
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу акціонерного поштово-пенсійного банку
"Аваль" задовольнити.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області
від 19 вересня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської
області від 26 січня 2004 року скасувати, а справу направити на
новий розгляд до суд першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Ю.Л. Сенін
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
Я.М. Романюк